17.08.2008. Проблема охолодження для комп'ютера постає саме у такі дні - коли надворі температура повітря сягає 40 градусів, а ще й о 1-й ночі кімнатний термометр показує +30, система моніторингу материнської плати рапортує про +45 на платі та +55 на процесорі, а якщо у SpeedFan підняти регулятор швидкості процесорного кулера - простого боксового з комплекту поставки мого Pentium D 915 Box - до 100%, оберти вентилятора на кулері легко сягають 4500 на хвилину і "дотягують" навіть до 4620 - за даними того ж SpeedFan. Саме такі дні найбільше мотивують до встановлення таки на процесор системи охолодження на теплових трубках.
10.05.2008. Почав скачувати
Windows XP SP3 - у варіанті EXE. Цікаво, навіщо потрібен варіант у вигляді ISO-образу диску? За півтори години буде готовий - будєм пасматрєть... (к)
От чому чудові в цілому програми дуже часто мають яку-небудь дуже неприємну "особливість реалізації", не виправити яку немає ніяких технічних підстав? От цей мій "Beholder TV": чому при запісі він блокує згортання програми у трей, попереджуючи про те що запис буде перервано, а от на ненавмисну спробу закрити програму - просто закривається, без будь яких натяків чи спроб перешкодити переривання запису, що триває? І наскільки ж вже дратує мене ця "особливість роботи"! Скільки разів вже натикався - і не маю жодних ідей, як би цьому запобігти...
Нарахував своєму комп'ютерові 7.5 ГФлопс - кумедно. Цікаво, як воно - терафлопс (ТФлопс) - і як цей терафлопс можна використати?...
Зважаючи на те, що зараз я постійно завантажую свій центральний процессор на 100%, можу доповісти про ефективність системи охолодження: зараз саме працюють 2 екземпляри VirtualDubMod на кодування відео у XVid і ведеться запис з тв-тюнера у MPEG2 (апаратного кодека в мене немає) - тож усі ядра процесору завантажені на повну. За даними ASUS PC Probe температура процесору тримається в межах 49-52 градусів за Цельсієм, температура на материнській платі - 39-40 градусів, процесорний кулер на швидкості 3600 об/хв. Температура у кімнаті за даними простого офісного термометру - +25 градусів. Гул кулера чудвоо чути, але коли увімкнути звук з тб, то кулер заважає не дуже сильно.
Учора притіг з роботи ще декілька фільмів (просто там канал щось так Ethernet 10 Mbit та ще й UA-IX) - частину з них було запаковано кодеком XVid. Я ж собі зараз усе кодую DivX 6, то ж вирішив спробувати ще й XVid - у системі ж бо він давно вже стоїть, а VirtualDubMod чудово працює з обома. Позаяк у режимах не розбираюся поставив просто "що було". Одразу ж зауважив що пакує цей XVid усього лише одним потоком - тобто одне ядро у моєму D915 простоює. Це питання вирішив трохи згодом, а дочекавшись результатів (пакував "Параграф 78, пункт другий" саме записаний з тв-тюнера з каналу "1+1") з подивом побачив, що якість картинки цілком на рівні попередньо запакованої DivX, але розмір файлу ледь не вдвічі менший. То мені сподобалося!
Ну а стосовно завантаження обох ядер мого процесору поставив такий експеримент: запустив паралельно до вже працюючого VirtualDubMod ще один. Перелік завдань у них спільний, то ж я про всяк випадок поставив "чужі" у статус "Postponed" і запустив на виконання ще один потік кодера. Було цікаво чи не "впаде" все одразу - тобто обидва - але все запрацювало і чудово завантажило усі 100 відсотків потужностей центрального процессору - я знову приємно вражений! Все таки "До чєго тєхніка дошла!" Далі буду розбиратися з настройками кодеру XVid і налаштовувати новий технологічний процес. А то в мене вже відео "з телевізора" ну просто нікуди дівати...
P.S. Трохи раніше притіг був з роботі фільми що їх там хлопці мої колеги звідкись "тягали". На роботі ставити кодеки чомусь не хочеться, тому подивився "що воно є" лише вдома. Був приголомшений: таких неякісних "екранок" я не зустрічав уже давно - та, власне, і не пам'ятаю щоби я взагалі такі зустрічав. А я думав що моє "теле-відео" то є "задля ознайомлення щоби згодом пригадати сюжет" - але те що я пакую можна запросто дивитися і цілком з задоволенням (бо я ще й часто дивлюся кіно вже аж геть потім після того як його показували по тб, а я просто записав його тоді), а те що узяв у хлопців. Ну, не знаю як ви, а я таке дивитися навіть "для ознайомлення" не погодився б. І це були таки новинки кінопрокату - це ж який відсоток населення "дивиться кіно" саме у такій "якості"!? Звісно ж, давно вже я був студентом і часи змінилися, але якось прикро що сучасна молодь, скажімо прямо, отак над собою знущається.
Запустив віртуальну машину, і під нею - Windows Vista. Працює - мабуть "зі скрипом", але працює. А я казав що слід було брати процессор з підтримкою віртуалізації? Ну і зараз ще більше хочу таки 2 гігабайти оперативки. І взагалі...
В мене вже очі докупки, але після встановлення віртуальної машини (VMWare Workstation) у системі-господарі (Windows XP Pro) "відпала" оверлейна поверхня мого Behold TV. Потицівши княпочками знайшов працездатний режим: "первинна поверхня" плюс "прозорість". Сама по собі "первинна поверхня" можна сказати не працює: замість зображення сюреалістичні (а може й абстрактні) кольорові плями. Просто "прозорість" дає те саме: "непожливо рендерити оверлей". Доречі, те саме повідомлення я отримував коли мій Behold TV "підіймав" машину зі сну за графіком своїх записів: моя "вінда" налаштована блокувати вхід в систему паролем після "просинання". Ну, зате знайшов цікавий "прозорий" режим роботи мого комп'ютерного телевізору...
А в мене немає диску C: - зате логічним диском C: стоїть зараз, наприклад, кардрідер. І кожна перша ліпша програма "вільного ешелону Open Source" вважає за свій найперший обов'язок попередити мене про відсутність насія на диску C: і чемно попросити: "вставте диск!" Чому "клятий Мікрософт" цього ніколи не робить? Чому така жахлива і нікчемна операційна система жодного разу не намагалася нічого записати на таки вставлену картку що-небуть своє, в той час як програми "вільного ешелону" роблять це постійно? Що за мода така: лаяти Мікрософт і за будь яку ціну не робити так, як треба?
P.S. Виявилося, що MS Windows не набагато гірший за програми "вільного ешелону": якщо спробувати змінити розмір swap-файлу - тут же вискакує вимога "There is no disk in the drive. Please insert a disk into drive..." - от така... такі от справи...
Блукаючи загальносвітовою мережею, як просто так, так і в пошуках необхідної інформації, я звернув увагу на той факт, що більша частина WWW - це просто посилання. Часто вже позабуті та нікуди не спрямовані (точніше, спрямовані в нікуди). І знайти дійсно щось корисне досить непросто. Тому я вважаю, що не буде банальним повтором передача тут деякого досвіду програмування, отриманого мною за моє коротке життя, яке доволі успішно продовжується.
Починав я з програмування з мови BASIC (1), котру до цього часу пам'ятая вельми не досить добре. Та й сам BASIC дещо змінився і став соліднішим. Наступною мовою, яку меню довелося вивчити, став PASCAL та його розширення OBJECT PASCAL. Гарна мова, особливо на початку вивчення програмування. Також отримала свій розвиток у DELPHI. Після чого, правда, краще не стала. Вона стала важчою та гірше структурованою. Це моя власна думка, і цілком можливо, що основою є погане знання предмету.
Дійсним проривом у світ програмування я вважаю вивчення мови C та його об'єктно-орієнтованої версії C++. Історія вивчення мною цих мов дещо незвичайна. Так спочатку я придбав дуже гарну книжку про програмування на C++. Та так як C на той час ще не знав, розібратись у цій книжці мені було дуже складно. В цілому, поки мені не дісталася не менш гарна книжка по С, я так і не розібрався. Зате потім, вельми скоро засвоївши С, я одразу ж зорієнтувався і в C++.
Таким чином, я навряд чи буду писати тут про програмування на будь-чому, окрім C та C++. Прошу вибачити мені шанувальникам інших мов програмування.
Хоча є в мене думка підти на деякі поступки...
(1) Взагалі-то, це не зовсім так: починав я все-таки не з BASIC, а з дуже цікавої мови програмування, якою були команди мікрокалькулятора Електроніка МК-61. Ще цікавіше те, що ця машинка залишилася у мене аж допоки, перебуває у доброму здоров'ї та доброму гуморі, і іноді може посперечатися навіть з моїм новим комп'ютером, і, що напевне вже, переживе їх усіх. Якось я напишу і про цю чудову і корисну техніку, яка свого часу навчила мене дуже доброї речі: заощадливості у программуванні!
