Нотатки про роботу з Microsoft Visual C++ 7.0

Інформація готується...
Я жахливо плутаюся в україномовній програмерській термінології! Та хіба тільки я?..

To point or not to point?

Роздуми що до двох стилів ООП

• CString при передачі параметрів аргументу char* лається. Потрібно писати const char*.

  А як на те вже пішло, то непогано було б узагалі писати LPSTR і LPCSTR відповідно. А ще краще: LPTSTR и LPCTSTR! У чому різниця? Те, що з буквою "T" - це потенційні строки UNICODE. Не знаю як ви, а я вже звик усі строкові константи записувати у макросі _T()...

  І взагалі, використання скрізь де прийдеться аргументів char* сильно збиваю з пантелику: незрозуміло, чи то вхідний аргумент функції, чи то буфер для результату. Особливо, якщо саму функцію писав не ти. Приведення "в лоб" (LPSTR) (LPCSTR) strSomeParam - спроба передачі CString як параметру char* - може призвести и скоріше за все призведе до помилки, якщо це як раз саме буфер для результату. От такі от проблеми інтеграції "гетеропрограммістського" початкового тексту (source code)... :)

• Для програмного вибору радіокнопки використовуйте функцію

  BOOL CheckRadioButton(
  	HWND hDlg,          // handle to dialog box
  	int nIDFirstButton, // identifier of first radio button in group
  	int nIDLastButton,  // identifier of last radio button in group
  	int nIDCheckButton  // identifier of radio button to select
  );
  

• Якщо вам необхідно описати набір якихось значень, який буде використано для означення декількох станів будь-чого та передачі цього в діалог etc., використовуйте enum у невеличкому заголовочному файлі типу:

  #if !defined(AFD_YOURVALNAME_H__INCLUDED_)
  #define AFD_YOURVALNAME_H__INCLUDED_
  
  enum eYourValName
  {
  	VAL_UNDEFINE = 0,
  	VAL_FIRST = 1,
  	VAL_SECOND,
  	...
  };
  
  #endif // !defined(AFD_YOURVALNAME_H__INCLUDED_)
  

  що дозволяє включати його коли буде потрібно та де буде потрібно, не хвилюючись про помилки переозначення, та використовувати єдині символічні імена на протязі усього проекту.
  Доречі, AFD_... - це просто від назви моєї компанії. Так MS Visual C++ використовує на цьому місці AFX_... Дозволяє неявно трішечки так дещо підкреслити авторство.

• Для отримання немодального діалогу можна додати вказівник (pointer) на необхідний клас в яке-небудь місце, наприклад клас "батьківського" (parent) вікна, та ініціалізувати його один раз. Це можна зробити або у конструкторі "батька", або в функції, яка призначена для відображення цього діалогу. Для відображення викликається функція Create(), котру для зручності роботи необхідно переpевизначити. Для повторних викликів діалогу Create викликати немає потреби, необхідно використовувати ShowWindow(SW_SHOW). Функція виклику цього діалогу може бути такою:

  void CYourOwner::OnProjectSettings() 
  {
  	if(m_pDlg == NULL)
  	{
  		m_pDlg = new CProjectDlg;
  		m_pDlg->Create();
  	}else
  		m_pDlg->ShowWindow(SW_SHOW);
  }
  

  При цьому на весь час існування "батька" відкривається один діалог. Для кожного екземпляру "батька" (або хазяїна). І не забудьте при цьому у деструкторі хазаїна знищити вказівник (pointer) на клас діалогу.

  ...
  delete m_pDlg;
  ...
  

  Ну взагалі-то напевне зручніше у конструкторі хазяїна ініціювати вказівник не NULL, а створювати діалог. Це дозволить здихатися постійної перевірки наявності відсутності відмінності вказівника (pointer) від NULL в усіх можливих місцях його використання.

• Для коментарів "по тексту" у C++ варто використовувати варіант "//" - тоді буде можливість коментувати велики ділянки коду варіантом "/* */" і аж ніяк не турбуватися про те, що десь може зустрітися символ "*/", що призведе до порушення послідовності.