Фотообладнання

Сьогодні вже 22 листопада (2005-го), вже за декілька днів буде півроку, як я купив собі нову фотокамеру, Canon EOS 300X. Купив я її з "кітовим" об'єктивом, тому знімати міг вже одразу, що одразу ж і став робити.

Але вже за місяць після придбання камери я заскочив на київський фотоярмарок і, махнувши рукою на гроші, купив ще один об'єктив - телезум Canon EF 75-300mm 1:4-5.6 III USM. Це скельце мені настільки сподобалося, що об'єктив "кітовий" одразу ж зайняв почесне місце запасного у кармані нової ж фотосумки Lowepro Nowa 3 AW. Остання ж виявилася таким корисним придбанням, що зараз я вже і не уявляю собі, що без неї робити, позаяк фотосумка одразу ж стала "робочою" і носити її я став щодня. Хоч і дещо побоююся щодо її потенційного ресурсу - все таки аматорська фотосумка навряд чи розрахована на щоденну експлуатацію, хоч і не таку вже інтенсивну.

А ще за місяць чи два, заскочивши на черговий фотоярмарок (доречі, щомісячний), я ще раз махнув рукою на гроші (цього разу тихіше, щоб ніхто не чув, бо гроші таки не дуже маленькі вийшли), я розжився ще на 2 об'єктиви та фотоспалах - і аж по цей день анітрохи не жалкую і навіть навпаки!

Довго примірюючись до фотоспалаху, системного для фотокамер Canon EOS, я зупинив свій вибір саме на Canon SpeedLite 420EX. Вибір зупинив, а от купити ніяк не міг - ціна усе якось трішечки, а кусалася. І щойно я зібрався вже віддати "кусючу" ціну, відійшов я трохи вбік по ярмарку, бо продавця з "кусючої" ціною саме не було на місці, а чекати мені вже набридло - відійшов я трохи в бік і побачив таку саму коробочку, що саме зібрався купувати. І ціну навіть встиг запитати. І так вона мені сподобалася, що купив я у того другого продавця ще й об'єктивчик ще один, до якого також, доречі, давно вже "прицінювався", та ціна його все якось "кусалася". І обійшлося мені усе це добро, спалах та об'єктив, у ціну нового спалаху, що я вже майже її віддав. А тепер от я маю і те, і інше - і за ту саму ціну. А що не нове...

Фотоспалах, як відомо, живиться електрикою і бере її від батарейок. SpeedLite 420EX завантажується 4-ма батарейками розміру "AA" - або ж акумуляторами того ж розміру. От тільки акумулятори в мене з’явилися усього лише декілька тижнів тому, і то випадково, а до того мій фотоспалах встиг спожити 6 (шість) комплектів батарейок: 2 GP Ultra, 3 DURACELL, та 1 DURACELL TURBO. Щоправда останні вже котрий місяць „доживають” у батарейній ручці Canon BP-220 (от і знайшовся ще один інструмент мого аматорського фотоцеху) – я же точно більше 20 фотоплівок відзняв, користуючись цим комплектом „Рожевих зайців Турбо”. За ті ж самі останні 3 місяці на фотоспалах пішло 2 комплекти „Рожевих зайців простих” – до того ж виявилося, що під час реальної фотосесії батарейки просто неможливо витратити повністю, позаяк вже після половини витраченого ресурсу швидкість заряду фотоспалаху зменшується настільки, що нормально працювати у репортажному режимі просто нереально. Загалом же питання необхідності придбання акумуляторів було вирішено ще у серпні (2006-го), але тоді я не зміг їх купити: якось так сталося, що за декілька днів, що залишалися до відпустки, я стикнувся з несподіваним подорожчанням комплекту акумуляторів та зарядного пристрою. Я розраховував витратити на весь комплект до 120 гривен, але цінові пропозиції чомусь виросли до 200. Тому довелося мені їхати у відпустку з одним комплектом „Рожевих зайців простих” (за день до від’їзду придбав у супермаркеті упаковку на 4 штуки – дуже зручні упаковки почали робити!). А на початку вересня мені довелося витратити цей комплект і просто „в бойових умовах” придбати ще один буквально у найближчому переході метро. Тому коли раптово трапився мені комплект ANSMANN PHOTO CAM III + 4 NiMh 2400 mAh того ж ANSMANN – та ще й за дуже спокусливі 150 гривен усе – я одразу ж придбав його собі. От тільки перевірити нову покупку „в бойових умовах” мені ще не вдалося. Та й питання додаткового комплекту акумуляторів також не стоїть: додатковий комплект потрібен і залишилося тільки його придбати...

Об'єктивчик той - Canon EF 50 1:1.8 II - і від нього я також просто у захваті!

От тільки щойно помітив, обробляючи останню серію знімків, страхітриву, просто таки жахливу оптичну дисторсію - бочку. Вертикальна лінія одвірку на знімку настільки вигнута, що в мене закрадаються сумніви, а чи не був одвірок таким вигнутим насправді? Щось мені у це не віриться, а тому доводиться починати думати вже не так гарно про другий з моїх улюблених об'єктивів...

І на тому ж таки ярмарку надибав я на ще один об'єктив, подібний до якого мені також дуже вже хотілося, от тільки EOS-ський коштував аж надто вже дорого - тобто не те щоб надто, але явно нераціонально було на нього гроші витрачати. А тут - зовсім не EOS-ський, але ж у мене є ще й Зеніт, до якого підходить сила-силенна старих об'єктивів М42 - є такий варіант кріплення об'єктиву до фотокамери. І саме такий об'єктив М42 з фокусною відстанню 24 мм, з широким кутом зору, я і знайшов. Але ж і недешево виходило - хоч і втричі дешевше за подібний Canon EF - купив і його: AUTO MAKINON 24 мм 1:2.8. От про нього, на жаль, ще не можу сказати нічого, бо відгук у інеті докладний я знайшов аж один, та і той японською, а тестову плівку ніяк не дознімаю - саме залишилося 7 чи 8 кадрів - не викидати ж їх. Зате мій Зенит, геть забутий було після придбання Кенону, виявився у пригоді і при ділі.

Насправді ж мій старий (але таки трохи не дуже добрий) "Зеніт" таки отримав собі помічника-напарника у вигляді японської фотокамери калібру М42 FUJICA ST701. Щоправда, купува я цю камеру для іншого проекту, який насьогодні (а вже листопад 2006-го) так і не було ще реалізовано, але до мого новенького (ага - і ріку не минуло) об'єктиву ця камера стала дуже доречною. Але мушу визнати, що тільки з придбанням нової камери системи М42 я зрозумів, що не такий вже мій "Зеніт" і "недоробок" - а у питаннях фотографії так і взагалі. От тільки такі дрібні деталі, на зразок надзвичайно надійного замку задньої кришки у цій Фуджиці - саме вони мене вражали і дратували у Зениті - ще й принесли напевне найбільшу неприємніть за всю мою "фотокар'єру": і якщо у Зениті кришка одного разу відчинилася сама собою, засвітивши дуже дорогі мені кадри, то у новій Фуджиці мені знадобилася інструкція з експлуатації щоб ту кришку відкрити. Ну а зараз в мене є ще одна повноцінна, досить маленька і цілком зручна фотокамера - нехай навіть несучасно плівкова.

І вже восени (2005-го), щось місяців півтора як тому, я зовсім випадково набрів на ще один фото-аксессуар, до якого також давненько придивлявся, але ціна на який "кусалася" - а тут я набрів на нього новий, у професійному фотомагазині, за ціну у 1.5-2 рази меншу, ніж просили за нього "сірі дилери" - що мені було робити? Так я й обзавівся ще й блендою Canon ET-60, що вона призначена до мого об'єктиву Canon EF 75-300 USM. І тепер мені щастя! От тільки тепер я точно знаю що я ще хочу. Ні, навіть не так: тепер я точно знаю, яка сама фоторіч до мого фотокомплекту мені ще дуже згодилася б - фотоштатив!

З цим вже складніше, бо зараз справа продажу фототоварів та супутніх речей у Києві дуже поширилася і знайти можна дуже багато чого і за найрізноманітнішу ціну. А штативів просто таки тьма-тьмуща! І який з них вибрати... Як то кажуть: "не мала баба клопоту, купила порося". Але штатив у багатьох вже моїх сюжетах був би корисним і чимало з них без штативу просто неможливо реалізувати, тому питання придбання не стоїть - стоїть питання вибору.

І от ледь не забув ще одного трудягу мого аматорського фотоцеху (комп'ютер сюди я не зараховую, вже вибачте): якось літом, не пам'ятаю точно коли та і не важливо це, пішов я у комп'ютерний магазин "Навігатор" (це була реклама) і купив собі хоч і аматорський, але справжній плівковий сканер BenQ ScanWit 2750i - також за досить непристойні гроші, але за досить смішні порівняно з вартістю подібного задоволення, скажімо, від компанії Nikon. Також дуже рекомендую! Маю на увазі, рекомендую мій ScanWit 2750i: місця багато не займає (саме стоїть у кутку столу поряд... просто у кутку - 17-дюймовий CRT-монітор комп'ютера стоїть у протилежному кутку і місця займає набагато більше - багато набагато, зауважу), але відпрацьовує кожну вкладену у нього копійку (і тим, що місця багато не займає, доречі, також) і дає цілком задовольняючі мене результати - не сказати що б відмінні чи просто супер, але дуже гарні і за свої гроші - слід все таки мати совість і враховувати вартість і не очікувати від недорогого пристрою віддачі на рівні пристрою вдвічі чи вдесятеро дорожчого.

От тепер, здається, все - тепер мені точно щастя! Але штатив я все одно хочу!

І якось, зо два місяці тому, здається, у червні (2006-го) на тому ж самому фотобазарі я побачив Slik 700DX: який же він величезний! Але ціна, що її просили за цей штатив, змусила мене на протязі двох годин ходити колами навколо нього, так і сяк його оглядати та обмацувати, і врешті решт таки купити. Перше враження: річ таки потужня! Друге враження: але ж і заважкий та завеликий він для моїх потреб! Третє враження: а знаєте, він мені таки подобається - і уся цого потужність виявляється дуже доречною і ані трохи не зайвою. Є, звісно, певні проблеми під час роботи камери у вертикальному режимі, але, напевне, якось можна буде їх вирішити - нехай навіть механічною доробкою однієї з деталей штативу - власне, усього лише знімної та змінної платформи, до якої, власне, і крипиться фотокамера. Поживемо - побачимо! Наразі ж маю купку чудових знімків себе улюбленого...