| цвітіння кактуса |
|
| На центральну | Що нового | Що цікавого | Структура сайту... |
| Усі теми... |
|
Ну от, здавалося б: як знайти найближче поштове відділення? Поштова скринька є. І не одна. Гарні такі поштові скриньки, з синенькими написами. Коли пошта виймається - написано. Щоправда, нічого незрозуміло, але все ж таки написано. І щоб адреса найближчого поштового відділення була написана - логічно? По-моєму навіть дуже логічно. Але ж ні, адреси немає. Може це в мене логіка аж занадто логічна? Дороги - це, як відомо, друга з двох національних проблем Росії. Гм, хіба Україна не перестала себе до неї, до Росії, відносити? Ну добре, не буду заглиблюватись у політику. Так само як і писати про стан доріг. З'являться добрі дороги, нікуди вони не дінуться. Але от чому наш народ настільки полюбляє ходити не по дорозі, а зрізати кути? Може це закладено в його генах? Чи то менталітет такий? Чи вже звикли до того, що доріг все одно немає, а якщо вже їх немає, то яка різниця де ходити? Не знаю в чому саме справа, але "народні стежки" в нас можна спостерігати скрізь. Логіка тут вельми сумнівна. Не вірите? Приклад, який я наведу, простий. Я сам декілька разів натикався на те, що, за звичкою звернувши на "народну стежку", потрапляв у багнюку, так як напередодні не думав звернути увагу на погоду. І нормальний, чистий шлях був. Другий раз я все ж ходив ним, а не багнюкою. Але... Але "народну стежку" було протоптано незалежно від погодних умов. Та що там "стежку". Тут от нещодавно звернув увагу, що біля одного з інститутів відгородили спеціальне місце для стоянки автомобілів. Що ж, наші люди також їздять в інститут на машинах - у цьому ми нічим не гірші від Європи. Та от місце це перетиналося "народною стежкою". А так як люди в нас один до одного ставляться з розумінням - чомусь, щоправда, лише в таких моментах - то у загороді - чисто символічній, але все ж загороді - прибрали один сегмент спеціально для "народної стежки". Ну що ж, дуже навіть логічно в усьому дотримуватись нелогічної поведінки. Але справа навіть не в цьому. А справа в тому, що після першого ж дощу новоспечена стоянка перетворилася на болото. Я можу собі уявити, які слова та вирази "великої та могутньої" російської мови звучали, коли люди, що зранку поставили туди свої машини, ввечері спробували їх звідти забрати. І чому все в нас не так як у людей? Якось усе нелогічно, га? від 2 жовтня 2002 року |