А сьогодні, значить, День Усіх Закоханих...

Такий от цікавий день. У цей день передбачається дарувати своїм коханим квіти (троянди, звичайно ж) і різні маленькі інтимні подарунки - "валентинки". Чесно кажучи, мені сьогодні вже не хочеться шукати інформацію про походження цього свята. Однак настрій моє настільки мінливий, що я цілком можу цим зайнятися до середини або до кінця цієї теми.

Взагалі-то передбачається, що в цей день усі закохані будуть зі своїми каханими. І це, звичайно ж, дуже правильно - на те він і День Усіх Закоханих, чи не так? Однак як бути, якщо різні злі політичні, економічні, і ще Бог зна які фактори, не дозволяють цього зробити? Що ж робити в такому випадку?

Насамперед, де б ви там не були, треба б коханій людині листівку послати. Слава Богу, зараз листівок з поздоровленнями до Дня Святого Валентина греблю гати - є що і з чого вибрати. Навіть електронних. Однак електронні - це вже крайність, я вам чесно зізнаюся. Звісно, електронна листівка - це все одно краще ніж нічого, але все-таки паперова, справжня, реальна - набагато краще! Чому? Так тому що вона - жива! Тому що вона - реальна! Тому що можна уявити і відчути тепло людини, що її підписувала. А що електронна? Якщо трохи замислитися про те, через які телекомунікаційні нетрі проходить електронне послання, то взагалі страшно стає. Однак світ летить, усі "цифронізуються", життя все більше і більше стає віртуальним. Але традиційна листівка, як на мене, все одно краща!

Що ще можна зробити, як ще можна поздоровити кохану людину, знаходячись від неї далеко і не маючи можливості зробити це особисто? Друге - це, звичайно ж, зателефонувати.

І знову ці злісні цифрові технології пропонують нам "дешевий і доступний" метод - ІP-телефонію. Це коли голос перетворюється у цифрове його представлення і передається через багатостраждальний Інтернет. Не знаю, що вони там по дорозі з ним роблять, однак прекрасно знаю, що мій американський веб-сервер, з якого ви все це читаєте, має час відгуку близько 4-х десятих секунди. Я зовсім не уявляю собі, як можна подзвонити і нормально поговорити, почути і відчути голос коханої людини, коли постійно створюється таке відчуття, що звук продирається через вищезгадані комунікаційні нетрі!? Так що моя вам порада: хоч раз на рік плюньте на цю економію і зателефонуйте! І нехай вам і вашій коханій (коханому) принесуть радість ці недовгі хвилини розмови.

Що ще можна зробити, якщо кохана далеко? Як не дивно, але квіти їй піднести все-таки можна - зараз дуже широко поширені різні фірми і фирмочки, що пропонують доставку найрізноманітніших квітів чи не в усі куточки земної кулі. Так, саме в цей день вони здеруть з вас не менше трьох шкур - однак хіба воно того не варте?! А воно того варте! От хіба що... От хіба що кохана знаходиться десь, куди все-таки не можуть дістати усюдисущі фірмачі. Або ви кохаєте, але "в отамана немає золотого запасу" - що ж тепер, і кохати не можна? Можна, звичайно ж, і навіть треба!

Що ще залишилося? Залишилося, любі мої, побажати вам... Побажаю я вам словами однієї пісні:

С любимыми не расставайтесь!