Шукаю теми!

Руки ні до чого не доходять - суцільне ледащо і взагалі черговий завал в усіх справах. Що за маячня така і що з нею робити? Думки стрибають то туди, то сюди, ні на чому конкретному не зупиняючись. Мозок поглинає шалену кількість інформації, здебільшого дурної і вочевидь непотрібної, щоправда, майже не залишаючи її, але цілковито перевантажуючись марною роботою. Очі болять і сидіти більш ніяк не можна, але й піднятися наче нема вже ніяких сил. Ні, напевно що я божеволію...

До запланованих у цьому році 30 тем залишилося ще 11 не враховуючи цю. Думки приходять, але мозок вже неспроможній їх осмислити та викласти ні на папері, ні на екрані комп'ютера. Жахливий стан - відчуваю відразу до самого себе! Ненавиджу коли я ледащо, а роботу ще не зроблено! Нехай навіть ця робота нікому не потрібна і взагалі це цілковите задоволення - хобі...

За місяць мій день народження. Рік минув зовсім непомітно, а головне без ніяких помітних змін. І це погано. Бо зараз мені потрібна не стабільність у моєму сучасному існуванні, досить жалюгідному як з мого погляду, так і не тільки з мого, а вперте та цілеспрямоване зростання або хоча б розширювання власний можливостей, здібностей, авторитету, надбань. Не можна так жити - не час зараз зупинятися, ой як не час! От тільки спробуйте переконати у цьому того бовдура, що оце зараз кліпає на клавіатурі оці рядки...

Звернув увагу на цікаву особливість власного "слова": я дуже люблю три крапки. Розділовий знак такий. Непоганий розділовий знак - один мій товариш свої листи підписує досить автентичним "далі буде..." А от у мене "авторський почерк" - три крапки. Але я навіть не знаю, як правильно це пишеться українською - ото ще йолоп! Цікаво, як називається це психічне відхилення, коли людина лає сама себе?..

Три крапки - це досить зручний розділовий знак. Значущий. Навіть тоді, коли тобі, власне кажучи, більше й нічого сказати, тобто написати. Але надмірне його використання призводить до того, що... Що іноді й справді нічого сказати, тим паче усе частіше...

Вже зовсім якусь маячню пишу. Раніше хоч якісь теми ставив, інколи навіть проблеми. Люди читали, їх це зачіпало навіть. Кому подобалося, а хто просто цікавився тим, що було недописане поміж рядків. Читали. А от цю маячню напевне вже ніхто читати не захоче, хіба що випадково, декілька перших рядків. Цікаво, а сам я захочу коли-небудь це перечитати? Треба буде якось пробігтися по своїх минулих темах та й справді перечитати. Адже були там "посилання у майбутнє", буцімто "зараз я цієї теми торкатися не буду, а потім якось напишу, як руки дійдуть"...

Все, на сьогодні вистачить! Треба підбирати свій зад та човгикати додому, бо останнім часом навіть виспатися досхочу не виходить. Надобраніч!

Від 20 листопада 2003 року