Це ж просто жах якийсь: як ця бідолашна країна витримує таку кількість клоунів? Страшенна клоунада триває вже більш як півроку. Клоуни приходять... і нікуди не йдуть. Оце саме по телевізору показують пані Вітренко... Чому шановна пані не хоче виглядати, власне, як пані - як жінка, власне? Чому вона постійно верзе такі дурниці, що лише відкриваєш рот і... і думаєш собі: а скільки ж це людей слухає Наталю Вітренко і бачить у цьому клоунові собі? Це ж певна частина населення таки себе бачить чи то поряд, чи то на місці цього клоуна - адже ж отримала її партія майже 3 відсотки на минулих виборах?

Зате набагато більше ніж 3 відсотки отримала Партія Регіонів - тому й пройшла у парламент. І навіть почала виглядати досить солідно і навіть у чомусь привабливо - як на мій "антирадянсько-про-європейський" погляд. Але тоді раптом показали "збори партії" - як раптом стало тхнути Старим Союзом! Тільки що п'ятирічку не оголосили. Та, власне, весь час намагаються щось таке та виголосити. Перед людьми - перед справжніми, не перед співгромадянами - якось дуже ніяково.

І сам пан Янукович на виборах і після них також виглядати солідно, впевнено - геть непомітно стало в нього нічого від минулого клоуна. Але тут раптом "закінчилися батарейки" - Янукович таки став прем'єром і... повернувся! До свого справжнього єства? Він знову не може сказати двох слів конкретно - окрім, звісно, заяв на кшталт: "Ти мене не поважаєш!? Ти з ким розмовляєш!? Внатурє!" Він знову дає якісь дивні обіцянки направо й наліво - однім одні, іншим - інші. І дратується і юлить коли його ловлять на гарячому і ставлять прямі запитання. Люди запитують - люди, не співгромадяни - а я не знаю що відповісти і мені на те дуже ніяково: це ж виходить і я за цей уряд відповідальний? А уряд за мене? Та де там!

Новий київський міський голова - aka мер Києва. Несподівано виринувши нізвідки з першого ж дня став посміховиськом для величезної християнської країни, бо ж виявився представником "Посольства Царства Божого" - агов, пані Вітренко! а де ж Ви були? чому ж Ви груддю стояли проти повернення у Київ традиційних для України греко-католиків, але ж ані слова не сказали проти новітнього "апостола божого", який і християнином то не є у традиційному розумінні? Що? Не чути щось нічого - одні лише Ваші клоунськи вибрики. Новий мер прийшов і почав верзти дурниці. А потім наче почав керувати. А потім захотів відчути себе справжнім апостолом і почав "збирати людей і творити дива". Дивно дуже мені стало: невже невідомо було пану мерові, що луди у масі своїй - тупі й жадібні. Особливо люди бідні, люди обділені - пролетарі. Але ж ні... Вистачило пана мера на декілька "сходок" - вже з другої він відчутно почав дратуватися і робити мучиницьке лице: буцімто то він за нас, за простих людей мучиться. Що ж, клоун з нього вийшов гарний - не гірший за пані Вітренко. Може тому вона його просто впритул не помічає? Свій свого не чіпає, так би мовити...

Ви думаєте "помаранчеві" залишилися осторонь? Та де там! Вони на чолі зі своїм славним Президентом впевнено, вибачте, допросирали геть усе, що в них ще залишалося, на протязі декількох місяців після виборів так і не змогли домовитися між собою: а як же ж ділити Неньку Україну? Тому впевнено і переконливо нарешті прилюдно погризлися з усіма друзями, відправивши одних у зраду, а інших - у "опозицію" (опозицію до чого?) - натомість залишилися геть ні з чим, і навіть намагалися самі, окремо від вже існуючої "опозиції", стати... "іншою опозицією"? Їйбогу, традиційна для Вкраїни ситуація з трьома "гетьманами". Тут уже було соромно не тільки перед людьми, а навіть і перед співгромадянами. Хоча останніх я попереджав ще 2 роки тому: "шановні, а ви маєте програму подальших дій? а ви впевнені що зможете продовжити бій і сповна відповісти на кинутий виклик?" А що мені відповідали? "Ти там не був - ти не розумієш." Усе я розумію, бідненькі мої: немає у вас ані програми, ані переконань, ані впевненості. Навіть лідерів гарних і тих у вас немає. Так - самі лише клоуни - ціла країна клоунів і лідери в ній також іншими бути, напевне, не можуть...

Останньою подією, що переконала мене у тотальній клоунізації країни, стала всеукраїнська розважальна телепередача "Танці з зірками". А ну ж бо вгадайте хто врешті решт зайняли перше місце, потіснивши аж геть яку "зубату" і, здавалося б, здатну на все (і таки справді здатну!) справжню професіоналку сцени та справжню зірку Наталю Могилевьку? Що? Ще хтось сумнівається що перше місце моя люба країна віддала нікому іншому, як клоунові!? Нехай "наче як професійному", але ж відвертому клоунові! Так, це було приголомшливо. Мені було так ніяково, що я навіть не опирався, приймаючи співчуття від людей, не від співгромадян: "То це ж і є, мовляв, демократія..."

Так, це таки "демократія". Країна клоунів обирає клоунів на всіх рівнях влади. Країна клоунів щасливо посміхається, затягуючи тугіше ремінці свого сімейного бюджету, споглядаючи ситих та вгодованих клоунів по клоуно-ящику. Країна клоунів вже готова до нової циркової вистави: нехай навіть не буде чого жерти та все буде в багнюці, зате при владі будуть клоуни - ті чи інші - немає значення! Аби тільки вовтузилися якомога жвавіше, роблячи вигляд що борються одне з одним та з кумедними вигаданими "зовнішніми ворогами". Клоуни навіки! Що я ще можу сказати? Ні, любі мої співгромадяни, мені вас усіх аж ніяк не шкода: далі буде ще веселіше - це я вам вже напевне обіцяю!

від 18 грудня 2006 року