Не знаю, навіть, що й казати і що робити: щойно минули вихідні, а я настільки не виспався, що сьогодні знову запізнився на роботу - перший день місяця, і одразу ж запізнення - добре хоч таксі не брав.

Ввечері сподівався лягти раніше, хоча б о десятій - і що? Мало того що не ліг - сиджу оце в інеті - так ще й "технічною можливості" лягти зараз спати немає: котрісь з сусідів щось святкують і у них досить потужній сабвуфер, щоб "пробивати" наскрізь декілька квартир. Щойно почитав на сайті "Громадського активу" (чи таки "громадянського"?) про "методи впливу" на таких "любих друзів" - скажімо прямо, висновок один: ніяких цивілізованих методів впливу немає - виключно нецивілізовані, на зразок прямого розстрілу сусідських вікон з даху будинку навпроти. І якщо ви думаєте, що я закликаю до антисоціальних дій, то ви, як і зазвичай, геть не праві: я закликаю не до війни проти сусідів, а до війни проти влади, проти її, влади, безвідповідального ставлення до нас, звичайних громадян. Починаючи велику політичну тему, назву цю річ вже існуючим терміном: "електократія". Це - сучасний замінник демократії. Виражається це у тому, що народ - прості люди - виступає не у ролі громадян, активних учасників усіх політичних та соцільних справ держави, а лише у ролі сірого натовпу - виборців, електорату, призначених лише для того, щоб "ставити галочки" у виборчих бюлетенях - і більше ні на що. І якщо західні країни просувають цю практику "згори вниз" - тобто від правлячої верхівки у маси народу, традиційно більш активного у громадянських правах та обов'язках, то наші "правителі" прийшли на все готове і я змушений спостерігати цілковито дику для мене ситуацію, коли "помаранчеві активісти", що стояли на Майдані у грудні минулого року і дуже зневажливо ставилися до моєї "прагматичної позиції", вже тоді не тільки не знали відповіді на питання "А що ви будете робити далі, після 'перемоги'?", а ще й вперто не хотіли ставити це запитання самим собі, "захищаючись" від мене традиційним радянським "Ти не з нами, ти там не був, ти не розумієш".

Все я розумію, мої любі друзі - і то краще за вас самих: як я й прогнозував, ніхто з "активістів" далі самої "революції" не пішов - і дуже схоже на те, що ніхто цього зробити не тільки не планував, а навіть не вкладалося у їхніх головах та проста істина, багаторазово підтвержена як іншими державами і народами, так і вже нашою Україною - проста істина, що самою "революцією" нічого не закінчується, а тільки починається. "Есть у революции начало - нет у революции конца" - писав вождь Великою Жовтневої Соціалістичної революції, яка була вдалою саме завдяки наполегливому продовженню, а не тільки вдалому історичному моменту та підходящим настроєм народних мас, як це трапилося і позаминулого вже року тут на Україні.

Ну от, а хотів усього лише написати, що вже геть осінь, вже геть ніч, і що я знову нічого не встигаю - навіть просто виспатися...

від 2 жовтня 2006 року