Нарешті Президент Наш спромігся зробити хоч щось - вслухайтеся: хоч щось! За останні 2 роки - вслухайтеся: 2 роки!

Аргумент правлячої коаліції: "Якщо хтось програв вибори, то хіба з-за цього треба влаштовувати перевибори? Нехай чекають наступних!" А от цікаво, і хто ж це на думку правлячої коаліції ці вибори програв? А чи бува не увесь український народ? Той самий, який за словами наших політиків "звичайні люди - ніхто і ніщо". То ж що таке наша "більшість" і кому "на Україні настало покращення вже сьогодні"? Щось я так бачу, що навіть шахтарі та сталевари не бачать цього самого "кращого майбутнього вже сьогодні". Стабільність? Так, стабілізація спостерігається: формується певний прошарок "правлячої партії", який, певна річ, має нічим необмежену владу - принаймні, до того стабільно просувається. І простий народ у цій "стабільності" - звичайний чорний шахтар, робітник, вчитель - ніякої влади зараз не має. І на намагання свою владу відновити - шляхом позачергових парламентських виборів - влада нинішня цілком "законно" підіймає галас, буцімто "у нас намагаються відібрати владу". А я казав: у цьому вся їхня сутність! Вони не вважають себе представниками народу - обраними народом, найнятими народом. Нинішня влада сприймає себе як цілком відокремлену силу - цілком формально оформлену бізнес-структуру - яка, відповідно, має повну владу в країні - як законодавчу, так і виконавчу. Про судову владу у нашій країні годі й казати: розквіт рейдерства на всіх рівнях цілком якісно характеризує нинішню "позицію" сучасного українського суду.

Що ж, рішення хоч і невчасне - у тому сенсі, що давно вже слід було прийняти це, або хоч якесь цілком конкретне рішення - але необхідне. Що ж, побачимо, що з того вийде.

На що сподіваюся я? А я сподіваюся на повторення "українського бізнес-феномену": коли минулого року влада чубилася між собою і, фактично, була відсутня в Україні, простий український народ, разом з таким самим простим, зі свого ж народу, бізнесом, показав несподіваний ріст економіки. Відчуваєте цікавий факт? Простий український народ цілком добре жив би собі геть без будь-якої влади - чи то блакитної, чи то помаранчевої. А от добре було б усю цю владу та років на 10 кудись "послати". А ще краще, знаєте... так-так - найкраще було б її просто "закопати" - попередньо "відправивши на полювання". Ну а за наступні років 20 у нас за потреби народу, а не влади, самостійно вже сформуються усі потрібні владні структури - якщо вони взагалі будуть потрібні. І буде в нас "влада для народу, за народної необхідності" - а не навпаки. Коротше кажучи, а добре було б усіх розстріляти! Звісно ж, годі й сподіватися, але чому б не помріяти, еге ж...

від 2 квітня 2007 року