Настане Новий Рік. Напруження зростає. Тиск зростає. Відповідальність зростає. Слід визнати, останні роки ці останні дні року - найнеулюбленіший мій час. Бо ще й день народження - вже за чотири дні.

Про День Народження минулорічний свій я мало що пам'ятаю - пам'ятаю тільки що вийшло щось якось незручно - мабуть я знову втнув щось незграбне. А от Новий Рік минулого року - тобто зустріч цього, 2007-го, року - певно це був найспокійніший Новий Рік за усі останні (певно таки "просто за усі") роки самостійного життя. Доречі, це тільки шостий Новий Рік мій у Києві - тобто шостий Новий Рік як я в Києві, бо ж, власне, у Києві я його зустрічав тільки раз, саме минулого року. Весною буде 7 років, а Новий Рік - шостий. Не так вже й багато - треба ж таке...

Якщо чесно, то я вже ненавиджу цей дурний тиждень "свят" на Новий Рік. Після сьогоднішнього дзвінка батьків ідея провести цей тиждень в них - чи таки краще слід казати "вдома"... - видається вже не такою гарною і навіть більше того: згадуючи минулий Новий Рік мені вже хочеться того ж самого - спокою. Простого такого тихого спокою.

Прокидаєся вранці - а за вікном - Новий Рік. Тихо. Десь о десятій надвір починають "виповзати" невгамовні святкувальники. Але сьогодні зранку вони на диво тихі - дивно тільки, звідки в них взагалі сили і натхнення - "повилазити надвір зранку на Новий Рік". Доречі я, пригадую, також "виліз" був. Мене навіть вистачило на те, щоб дійти до рогу вулиці, постояти трохи, і повернутися назад, в тепло і затишок. Гарний вийшов був Новий Рік. Здається таки до батьків я й цього року не поїду. Зрештою, вже за два тижні після Нового Року у матусі день народження, та ще й ювілей: неодмінно треба бути - от і буду. А зайвий раз - чого його їздити? Нехай краще навесні: он восьме березня припадає на суботу, тож понеділок 10-го, певно, буде вихідний. От і ще один гарний час щоб навідатися. А на Новий Рік - нє...

від 16 грудня 2007 року