6:45 - прокинувся, трохи полежав - гарно так! - вирішив подрімати до будильника, до 7:00.
6:55 - заграла мобілка - друга, не та що будильником - дзвонила матуся і наказувала втягти картоплю з балкону і розсипати її по кухні, щоб вона, з одного боку, не змерзла, а з іншого - не упріла. Картопля - це, скажу я вам, відверто сільський продукт! З ним надто багато мороки - тільки на селі її не помітно, бо все йде саме собою, а для міста ця вся морока одразу ж випливає як не тим, так іншим боком.
День підозріло почав погіршуватися. Лягати досипати стало безгуздо. Пішов вмиватися.
7:00 - посидів у туалеті - дуже філософське заняття - настроює на спокійний лад. Зливаючи воду краєм сплячого розуму помітив, що щось не так - дійшло десь через півхвилини: звуку нової води нема. Покрутив крани - так і є: води немає взагалі - ніякої. "Здравствуй, жопа!" Зате питання "митися чи не митися?" вже точно не стоїть.
Треба було не брати слухавку та й взагалі якось вимикати мобілку на ніч, чи що...
8:15 - вода з'явилася - і холодна, і гаряча - і кому вона зараз потрібна?
8:18 - вийшов за двері, постояв трохи... Все одно до 9:00 на роботу вже запізнився - нехай навіть на 2-3 хвилини - піду, мабуть, таки вмиюся та й взагалі прийму душ - кому вона потрібна, та робота?
8:25 - а нізащо не вгадаєте, що! Що? А... ви ж також жили за Радянського Союзу і за Часів Розпаду... Ну так, звісно: вода знову закінчилася - і гаряча, і холодна. Сприйняв це з дивним філософським спокоєм - щоправда, в душ залізти я не встиг. Ну а як і встиг би - подумаєш! Витерся би рушником "як є", а рушник би відправив одразу ж у прання - де наша не пропадала! Тепер от не знаю - може на роботу взагалі не йти? І що це мені дасть? Так отож...
8:55 - а до купи ще й АТС Укртелекому з'їхала з глузду і дає якийсь божевільний сигнал замість довгих вихідних гудків, що мій модем відверто відмовляється розуміти і дозвонитися до провайдера не може - ні, сьогодні таки якийсь особливий день - треба його запам'ятати!

від 26 січня 2007 року