Картинки, напевне, не буде. Наприкінці дня - а саме вже 24 хвилини як неділя - маю аж дві новини. Як годиться, одна хороша і одна - гидотна. З чого б почати? :)

Хороша новина: від нудьги згадав що в мене на роботі гидотна клавіатура - справді гидотна: чорна, стерта вщент, з підставкою під долоні - гідко і просто незручно тримати на ній руки, бо ж усе геть зализане. Тому вирішив пошукати заміну - а що ще робити в суботу опівночі коли сам - піти у клуб який потусуватися? :) Позаяк мені дуже подобається моя домашня, вирішив пошукати таку саму. На одному сайті заважив, що клавіатури також мають "ім'я" - що, в принципі, дуже логічно - і чого раніше до такого не додумався сам!? Тож додумався до геніального: перевернув свою клавіатуру і зазирнув подивитися що там написано на зворотньому боці. На зворотньому боці напис знайшовся: "Product Name: KB-06XE" - тож моя клавіатура ще й не аби що, а навіть брендова! Одразу ж знайшов точнісінько таку на тому самому сайті - радості повні штани! А ще хвилин за п'ять знайшов таку саму, але вже з USB, на трохи іншому сайті. Позаяк обидва мають перш за все чудові "офлайн" магазини - певно що завтра, одразу ж після "Залізного чоловічка", завітаю у "Гігабайт" у "Олімпійському" і спробую купити собі ще одну клаву - таку саму, але з USB. "Спробую", бо ж наявність на сайті - не факт що вона є у продажі у магазині, на жаль...

Погана новина: двома годинами раніше дзвонила матуся і зачитувала свіжого офіційного листа від моїх "любих друзів з державних органів" - а саме від реєстратора мого суб'єкту підприємницької діяльності. У якому останній з радістю повідомляє мені про необхідність пройти реєстрацію ліквідації мого СПД. "Нєт, я нє понял!?" (к) Кинувся читати закон. І що б ви думали!? У разі закриття СПД згідно судового рішення і коли закриття не пов'язане з банкрутством, особа - власник СПД - має пройти стандартний процес закриття свого СПД. Тобто:

Ну це ж в біса логічно! Реєстратор розсилає усім установам, де мав би бути зареєстрований "суб'єкт", листи-повідомлення про факт внесення до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності, натомість усі ці установи... Що роблять? Ну мо, здогадаймося! Правильно! Вони чекають, доки до них завітає сам "суб'єкт", щоб засвідчити їм, о великими богам українського бізнесу, своє шанування. З якого дива по факту наявності розпочатої справи про ліквідацію СПД вони не можуть самостійно провести коротку переписку і поштою і самостійно засвідчити те, що матиме зробити "суб'єкт" - себто у данному випадку я особисто - а саме: завітати у кожну з перелічених контор і "просто забрати довідку" і усі ці довідки "просто віднести реєстратору" і вже потім "просто отримати запис про ліквідацію"? Це ж треба бути генієм бюрократії, щоб вигадати саме такий процес, у якому формальна особиста присутність "суб'єкту" необхідна! Наче від цієї присутності хоч щось зміниться, окрім, звісно ж, почуття особистої важливості як кожної окремої "контори", так і усієї системи взагалі.

Ну так - а я вже місяць (судове засідання було саме 8 квітня) сплю собі спокійно у цілковитій впевненості у чудовому механізмі нашої бюрократичної системи, яка (буцімто) дозволила мені надзвичайно спростити процес ліквідації мого СПД і (нібито) взяла усі клопоти на себе. Аякже! Вже біжать, аж перечипаються! "Ласкаво прошу у реальний світ, Нео!" (к)

P.S. І вже геть на завершення цього "чудового" дня виявилося, що давненько вже скачаний саундтрек "П'ятого елементу" виявився дуже навіть приємним, якщо його просто запустити від початку до кінця, а самому сидіти оце княпати оці рядки. "Мєлочь - а пріятно..." (к) З іншого боку, чергова спроба знайти гарну копію пронизливо-разючої мелодії з радянського кінофільму "Холодне літо 53-го" знову не дала ніяких результатів. Тож слід вважати - 1:1. :)

від 10 травня 2008 року