Маємо те, що маємо. Маємо рис у вигляді сирого рису, кукурудзу у вигляді "ніжна кукурудза вакуумована", маємо зелений горошок у вигляді консервованого зеленого горошку, маємо курагу у вигляді намертво засушених позаминулорічних абрикос. Також є сіль, чай, ну і трохи кухонного причандалля. Позаяк сьогодні свято - Святого Миколая - а їсти хочеться завжди, задача стоїть просто: маючи те, що маємо, зготувати щось таке святкове.

Що цікаво, на прямий запит у Гуглі "рис кукурудза зелений горошок" рецепт таки знайшовся. Все таки у терії "моделі росту населення і передбачення найблищого майбутнього цивілізації" не враховується різке зростання тієї самої глобалізації, як фактору поширення та обміну накопиченим життєвим досвідом, за рахунок різкого підвищення швидкості "поширення та накопичення" за рахунок інтернету. Але годі базікати - нумо готувати святкову вечерю!

На вечерю непогано було би ще й м'ясця, але то вже геть інша історія. А сьогодні - рису 2 склянки варимо до готовності у розсипчатому вигляді. Головне завдання - не спалити рис. Один з рецептів пише, що рис треба підсмажити - як на мене, ідея дуже непогана і робить загальний рецепт цілком придатним до "повторного уживання" - себто рису можна наварити з запасом, щоб потім його просто розігріти і додавши ті самі інгрідієнти отримати ту саму страву. Хоча, як на мене, рис готується хвилин 15 - тож значно простіше мати його щоразу свіжим.

Рис готується хвилин 15. Я люблю щоб розсипчатий рис був добряче з маслом. Певно, можна і без масла - кому як подобається. Доки готувався рис я насипав у жбанчик свої сушені абрикоси і залив їх окропом у кількості, щоб просто покрити усе водою. Доки рис зварився, я вже мав цілком пристойну курагу. Доречі, курага - це моя вигадка - до "базового" рецепту вона не входила.

Доречі, рис треба посолити - перед тим як почне варитися. :) Але в принципі можна і не солити - звичайно я рис варю саме несоленим, бо він є тільки інгрідієнтом, а ще від несоленості анітрохи не страждає, на відміну від інших круп. Рецепт пише про додавання спецій, але в мене за спецій тільки лавровий лист - перчику тут, гадаю, також не завадило би.

Позаяк у "оригінальному" рецепті застосовано кукурудзу та зелений горошок у замороженому вигляді, а у мене - в уже готовому - розігрівати їх мені не потрібно. Тому після того, як рис буде готовий, просто змішуємо його з консервованої кукурудзою (1 баночка на 425 мілілітрів) та консервованим зеленим горошком (1 баночка на 425 мілілітрів). Готово!

Зауважу ще раз, що це - лише гарнір - і дууууже добре додати до цього всього добрячий шмат м'яса. Але... то вже інша історія. :) До страви рекомендується додати червого перцю - чи як зветься та штука, яка свіжий овоч, а не сухий порошок? Але й з сухим перцем, гадаю, смакуватиме!

P.S. Якщо тут раптом ходять ці, як їх... вегетаріанці! Тож вегетаріанцям страва має особливо сподобатися: під час приготування страви жодна тварина не постраждала! Хоча насправді Хитрий Фоголь тварин дууууже любить... :)

P.P.S. По-перше, забув курагу: курагу додавати разом з кукурудзою та горошком, але після того, як перемішати їх з рисом, бо під час перемішування курага (принаймні, моя, "вручну" зроблена з "сушок") надто деформується і вся страва набуває дещо дивного і не надто смачного вигляду. Тож курагу краще просто покласти зверху. По-друге, забув з чим пити: цей рецепт абсолютно і цілковито не підходить до пива! Якщо чесно, окрім смаженої картоплі до пива оце отак одразу не можу й вигадати нічого, але зараз порада що до напоїв дуже проста: до цієї страви підходить будь яке вино (окрім шампанського), яке підходить до м'яса, яке буде подане з цим гарніром. До риби - біле, до птиці - біле, до свині - червоне, до корови - червоне. Чи їдять у нас коней - не знаю. Також якщо чесно геть не уявляю собі з чим їдять барана. До кози мабуть таки краще червоне. Сухе чи солодке - на ваш смак. На цьому, здається, все. Смачного!

P.P.P.S. Ні, я не знаю чи можна пити з цим мартіні. Наскільки я розумію, мартіні - це вермут. До чого подають вермут? Ну підіть і самі запитайте у Гугла - чого ви всі до мене причепилися!? - я вже їсти хочу!

+1: На написання цього допису часу витрачено певна річ більше, ніж на приготування страви. А от сам процес споживання - там вже поспішати не треба... :)

від 19 грудня 2009 року