Я й сам не повірив, але це виявилося набагато лекше, ніж, скажімо, зібрати новий комп'ютер: тижнів зо два тому я проапгрейдив свій домашній новою материнською платою і з тим довелося провозитися і більше часу і з більшим клопотом. А тут - зайшов сьогодні після роботу до будівельного супермаркету і купив все що треба згідно інструкції, прочитаної у інтернеті. Про будівельний супермаркет окрема мова - щиро і дуже приємно вражений сучасними технологіями, а головне їх доступністю: "будь яка примха за ваші гроші!" (к) - куди там відділу господарчих товарів радянських часів. А з сучасними матеріалами розкрутити старе з'єднання і закрутити нове - скажу відверто, раз плюнути! Це й справді щось неймовірне - черговий приклад тотальної перемоги клятого капіталізму над бідолашним соціалізмом, а точніше, радянською його реалізацією. Але годі про політику.

Фірмова інструкція по підключенню пральної машини вимагає підключати подогін холодної води виключно через окремий кран, з тим щоб перекривати тиск води у проміжках між пранням і не навантажувати власні клапани у машині. Фірмові сантехнічні вироби пропонують цілий ряд "пристроїв для підключення пральних машин" - чи як мені назвати цей шматок труби з різьбою і краником? :) Кращий краник, як пишуть - шаровий: надійний, простий, ефективний. І застросування якраз таке: для нечастого перемикання у фази "ввімкнено - вимкнено" - без зайвих проміжних положень. Для мого варіанту підключення труба має мати 3 "дірки": одна "дірка" підключається до труби з холодною водою, друга, яка з'єднана напряму з першою - до гнучкого армованого шлангу, яким під'єднано до водогону кухонний змішувач. А посередені циєї трубки вварено ще один шматок, у який і вмонтовано кран і на кінці якого нагорнуто спеціальну різьму "3/4 дюйми", тоді як труба водогону і шланг змішувача мають "калібр" 1/2 дюйми. Не знаю чому це так - і не скажу що мені цікаво "чому?" :)

Тож потрібну сантехнічну деталь знайдено "у природі" (тобто така існує взагалі) і у каталогах наявної на нашому ринку сантехнічної продукції. Залишилося її придбати - і прикрутити. А для останнього потрібен інструмент: ключ відповідного розміру або "безрозмірний розводний". Я вирішив придбати собі саме "розводний", бо ж 3 роки вже будинку і вже потроху починають крани у ванній кімнаті зношуватися - тож річ у господарстві неодмінно згодиться, ну а головне - я не знаю якого розміру потрібен ключ на ці всі гайки. :)

На роботі заскочив на базар що поряд - звично вже був вражений цілковитою безалаберністю продавців, та й запропонований товар мені якось не надто сподобався. Але ж у моєму районі є чудовий будівельний супермаркет "Епіцентр"! Тож після роботи віришив заскочити туди - давно вже планую там побувати - і придбати все що треба з необхідним інструментом включно "цивілізованим чином". Як вже й казав, асортиментом сучасної індустрії товарів для домашнього ремонту був вражений і навіть приголомшений. Порівняти відчуття можу хіба що з дитячими відвідинами відділу іграшок "Дитячого Світу" у обласному центрі радянських часів. Але сучасний асортимент "іграшок для дорослих" таки набагато більший. І головне - якесь воно усе корисне, хоч і різне - такого щоб "переконливого лайна" я навіть і не помітив. А може то я просто мало знаю, ало то вже геть інша історія. Зараз же хоча й не одразу, але знайшов потрібну деталь і потрібний інструмент. І навіть грошей вистачило. І навіть згідно з інструкції з сантехнічних робіт придбав сучасний замінник "радянської сантехнічної паклі" - пам'ятаєте такі коричневуваті волокна, схожі на розпущений канат (гм, а хтось, власне, канат взагалі бачив?), якими обмотували з'єднання труб під час під'єднання до них усього що треба було? Чи то крани ущільнювали - без цілого жмутка цієї "паклі" і господар був не господар, бо зробити бодай щось з радянськими трубами без неї годі було й сподіватися. Ет, які були часи - романтика!

Зараз усе банально просто: продається у будівельному супермаркеті спеціальна стрічка з чогось там зі фтором, яка вздовж не розтягується, зате чудово розтягується впоперек - сам спробував! Стрічка продається різної ширини у зручних рулончиках, схожих на медичний пластир. Цією стрічкою обмотується зовнішня різьба труби перед накручуванням на неї відповідної внутрішньої частини з'єднання. Обмотувати треба щильно, починаючи з початку - тобто не "від краю", а "від труби" - різьби і намотуючи за ходом різьби. Як визначити? А хто зна - я якось знаю у який бік треба мотати, але пояснити поки що не можу. Намотати в мене вийшло запросто - намотував я лише одним шаром. Намотана на різьбу стрічка після захоплення кінчика - тобто вільний кінчик від початку треба з нажимом замотати першим же витком впоперек і потім рухатися далі вздовж - тож намотана стрічка чудово тримається і не розмотується сама собою - чудовий матеріал! "До чєго тєхніка дошла!" (к)

Перехідник з краником накручується спочатку легко - у мене вийшло пара обертів - потім важче і потрібно "докручувати" ключем. Скільки "докручувати"? Ну, "книжка" пише, шо "докручувати" треба "до упора" - тобто до кінця різби. Але я вирішив покластися на ущільнення стрічкою, до того ж додаткові два оберти ключем видалися мені досить таки тугими, і я вирішив не спокушати долю можливістю просто порвати деталь. Доречі, я вже сам стикався з таким на цій новій квартирі, хоча "порвали" деталь водогону ще будівельники, але ж витік я помітив вчасно і міняти запсовану "штукенцію" довелося мені - правда тоді я викликав сантехніка ж "ЖЕК-у". Цього разу з усім впорався сам.

Інтернетівська "інструкція" писала, буцімто води з відкрученої труби має витекти небагато і простої ганчірки для її збирання буде досить. Але в моєму варіанті мені довелося злити воду з усієї частини труби у квартирі, бо ж це виявилася найнижча її, труби, точка. Вийшло щось з літр і трохи більше - добре нагодилася під рукою достатня ємніть, а самою ганчіркою я ніяк би не впорався, і неодмінно мав би клопіт з сусідами знизу! Це слід мати на увазі.

Далі справа пішла дуже легко. Про намотування та закручування я вже написав. Після накручування перехідника-трійника - не забудьте розташувати боковий патрубок у відповідному напрямку під час закручування: просто "докручуючи" розраховуйте заздалегідь де саме треба буде зупинитися - після цього я приєднав і прикрутив шланг від змішувача до раковини - там ущільнення різьби стрічкою не потрібне, бо ж усе ушільнєються гумовою прокладкою всередені з'єднання і сама різьба у захісті від води участі не бере. Закривши кульковий краник можна було випробовувати власноруч зібрану систему. Мушу визнати, справа відповідальніша за запуск власноруч зібраного комп'ютера - все ж таки водогін має значно більшу здатність до створення клопотів і "побутових стихійних лих". Але мій "перший запуск" пройшов тихо і спокійно: вода полилася звідки потрібно і не закапала навіть звідки не було потрібно. Тож до стану "працює так само, як до того" я повернувся. Залишилося під'єднати, власне, пральну машину.

Шланг для подачі холодної води комплекті з пральною машиною обладнаний пластиковими гайками - тож ключ для їх закручування не потрібен, а зусилля для цього не надмірні. Не переплутайте тільки куди який кінець під'єднувати - який до машини, а який до водогону - і не забудьте ставити гумову прокладку з боку під'єднання до водогону: це все докладно було розписано у інструкції до пральної машини, а інструкції я звик читати - життя навчило. Тож під'єдналося усе "на ура" - таки з встановленням кулера на процесор я мучився значно більше і значно довше. :)

Закінчив усе я якраз о 10-й вечора, тож випробовувати вирішив вже зранку - ну щоб не турбувати зайвий раз сусідів, бо ж хто зна, наскільки голосно воно працює. Подзвонив батькам - похвалитися. Ентузіазму і відповідь не почув - тому образився і вирішив таки спробувати. Увімкнув, краник відкрив, кнопочку "Пуск!" натиснув. Що сказати? "Працює взагалі!" Досить голосно працює, щоправда. Не те щоб надто, але ночами прати мабуть таки не буду - сам не люблю. Хоча поживемо - побачимо.

Прального порошку спеціального для пральних машин ще не купив - завтра зранку піднімуся раніше і збігаю у "Кишеню" що за рогом - вона ж бо цілодобово працює - куплю трішки щоб спробувати і таки спробую принаймні прогнати цикл "нульового прання" - а може щось і випрати встигну, якщо зумію прокинутися на годинку-другу раніше...

Велику справу по залагодженню власного побуту зроблено! Ура, товаріщі!

P.S. Фотосесію процесу робив, але давайте трохи згодом викладу, бо ж, як воно завше буває, в мене тут вже перша година ночі - а завтра ще за пральним порошком з самого ранку бігти...

від 25 лютого 2009 року