Відбився від чергового "безнадійного проекту". Добре мати досвід і визначати їх вже на етапі першого конфлікту. Хоча, визнаю, така підозра була з самого початку. Тож до першого конфлікту можна було й не тягти, але я - людина оптимістична. Все ще оптимістична. Тож я вирішив, що раз люди кажуть що все не так, як з усіх показників є насправді, то може воно й справді краще, ніж з усіх сторін бачиться?

А оце пише мені новоформалізований "керівник проекту": "Світ не бачив такого Кю як ти! Я працював (йде перелік "крутих" мабуть контор, з яких я знаю аж один лише Майкрософт), а таких відвертих Кю не бачив!" (к) Чувак, видихай! Якщо ти такий розумний, то, як то кажуть, чого в тебе нема мільйона доларів? І з іншого боку - нащо тобі на "твоєму" вже "проекті" такий от нікчемний я?

Кумедні люди, їй-бо. Що цікаво, технічний бік проекту вельми прозорий і зрозумілий - сідай і роби. От тільки "керівників" на проекті забагато, зате "роботяг" - замало і взагалі аж один я. До чого це призводить - я чудово знаю. Як визначити "керівників" - теж. То нащо ж воно мені? Ото й я так подумав...

Стережіться "проектів", де "керівників" забагато для того, щоб просто працювати, а робітників навпаки замало - зазвичай, аж один ви і вам якраз цю "високу посаду" й пропонують. "Керівники" проект однозначно "закерують" - можете й не сумніватися. А разом з проектом - і вас, як єдиного виконавця, а також як єдиного "винного у всьому, що тільки може бути". А бути винним буде у чому - це вже неодноразово перевірений факт.

Стережіться "керівників" - "теоретиків". Якщо раптом виявляється, що "керівник проекту" - "мудрий гуру, який буде давати вам завдання, перевіряти виконання, повчати й наставляти" - тікайте звідти нафіг, бо роботи не буде. Зате полоскання мізків "завданнями, повчаннями, наставляннями" - донесхочу! І в усьому ви, як єдиний "учень" і як найбезправніша особина в усьому проекті - а саме таки ви не матимете ніякого права взагалі, окрім "отримувати повчання і наставляння" - в усьому будете винні. Це як аксіома. Бо ж не може "гуру і учитель" бути винним, еге ж? А чому? А бо насправді він ніфіга не робить! Отака от хитра штука.

Якщо раптом вам трапилося таки працювати у одній команді з "керівником", де окрім вас немає більш нікого, зате "керівників" може бути й набагато більше - обов'язково хоча б один з тих "керівників" має бути особисто зайнятий частиною безпосередньої роботи по проекту. Тобто роботою на рівні з вами - написанням безпосередньо коду взагалі. Інструкції всякі, документи, керівні настанови, тощо - це все не підходить. Якщо "керівник" не приймає участі безпосередньо у розробці - він автоматично відсторонений від неї і ніяк не буде захищати саме розробку, саме код, готові технічні рішення. Він навіть не буде мати досить повноцінного уявлення про те, що ж там насправді у проекті відбувається. Справжнього уявлення - як воно там насправді. Бо ж "своє особисте уявлення" він таки обов'язково матиме, будьте певні. І "вимоги" з його боку будуть грунтуватися саме на цьому "особистому уявленні", і це не матиме відношення ні до проекту, який він є на цей момент, ні до проекту, яким він має стати відповідно до вимог бізнесу. Ці "вимоги" матимуть відношення виключно до "особистих уявлень" "керівника" стосовно того, яким за його "особистими уявленнями" має бути проект.

А згадайте тепер, що таких "керівників" на проекті ще й не один... :)

Єдиний можливий засіб врятувати такий проект - перебрати на себе особисто не тільки усю відповідальність по проекту - а вона й так уся саме на вас, хіба ви ще сумніваєтеся!? - але й право приймати рішення. В ідеалі право приймати будь-які технічні рішення на цьому проекті взагалі, але це вже важче донести до "керівників". Хоча насправді потрібне, а точніше саме необхідне, саме одноосібне право приймати усі рішення стосовно тієї частини проекту, якою ви займаєтеся. Бо, скажу вам по секрету, фактично ви і є та єдина людина, яка насправді приймає рішення, хоча формально це нібито не так.

Чому насправді фактичні рішення приймаєте саме ви? Бо насправді ніхто, окрім вас, не тільки не знається на проекті, яким він є насправді - див. вище за текстом - а ще й ніхто цим не цікавиться і навіть не намагається це робити. Бо тут же ж доведеться працювати, ага. Розбиратися, що воно там і до чого, яка насправді структура у бази даних і як саме ви плануєте реалізувати нову функцію у цій структурі. Бо реалізовувати цю функцію будете ви, тільки ви, і більше ніхто. Дивно, правда ж? З одного боку, ви все одно приймаєте рішення, бо більше нікому - спробуйте-но "делегувати" цю функцію на когось з "керівників", як одразу ж отримаєте її назад! З іншого - ви, як формально найнижча ланка у проекті, нібито формально такого права позбавлені. Такий от хитрий "парадокс проекту з багатьма керівниками".

Проблема виникає тоді, коли за процесом вам потрібно співпрацювати з іншими відділами, яким належить виконувати частини роботи, що входять до вашого проекту. Наприклад картинки від художнього відділу, тексти - від "рекламщиків" та від перекладачів, якась задача по процесу, яку виконуєте не ви, але вона потрібна для подальшого просування процессу розробки проекту. Тоді, знаходячись у стані "найнижчої ланки", ви виходите на дуже цікавий рівень: виявляється, що насправді проектом керуєте саме ви, бо саме ви визначаєте кому і яке потрібно поставити завдання "суміжним відділам", але формального права саме поставити завдання, най навіть воно саме за формально прийнятим процесом для цього проекту саме необхідне і це саме формально занотовано - поставити завдання и вимагати його виконання ви все одно не можете, бо "а ти взагалі хто такий!?" (к)

Ця проблема вирішується ескалацією вимоги виконати завдання до рівня "керівників" - ви не повірите, але й справді працює! Тож ви таки саме за своєю ініціативою вимагаєте виконання необхідних для проекту робіт, але робити це можете виключно "через верх, через голову". "Напряму" - ні-ні!

Врешті-решт, знаходячись на найнижчій ланці проекту, ви а) фактично володієте усією інформацією по проекту; б) фактично приймаєте усі рішення по проекту; в) фактично керуєте усіма процесами по проекту; - але при цьому всьому не маєте ну ані яких формальних прав у цьому ж таки проекті. Зате маєте повноцінну відповідальність. І навіть більшу, набагато більшу, бо ж у суворій реальності - ви ще не забули про численних "керівників"? - ви відповідаєте не тільки за сам проект, за реалізацію необхідних саме проекту функцій, а ще й за реалізацію "уявлень про проект" та амбіцій його, проекту, численних "керівників".

Ситуацію ще з самого початку патова: ви працюєте не на проекті - ви працюєте на "керівників", над виконанням їхніх "завдань". Не забуваючи при цьому працювати і на самому проекті, бо ж тоді він помре, а винний - він вже є, маємо такого наперед. Теоретично можливо працювати сумлінно і таки виконувати всю без винятку роботу, але... Розумієте, проект - то є проект: є бізнес, є вимоги від клієнтів, є можливість аналізу цих вимог і за процесом - можливість їх реалізації, тестування, випуску, тощо. А от виконання вимог "керівників" процесом не передбачено. І у переважній більшості їх навіть формалізувати толком немає можливості, бо ж висловлені вони будуть найчастіше у формі: "А я от знаю (бачив, чув, вигадав щойно) таку цікаву штуку - гадаю, вона буде дуже корисною для нашого проекту! Треба її реалізувати!" Як саме? Навіщо? Куди її впхнути? Як пропхнути її у комерційний відділ та відділ підтримки, щоб якось таки представити її клієнтам? Нехай воно щось внутрішнє, зовні не буде себе проявляти - але навіщо!? Є якісь об'єктивні вимоги бізнесу? Є якісь об'єктивні переваги технічні? Стане простіше розробляти, тестувати, підтримувати програму? Ви гадаєте, "керівник" дасть вам відповіді на усі ці запитання? Та да, тримайте ширше!

Теоретично можливість таки виконати усі "вимоги" усіх "керівників" може й здається можливою, але практика - сувора річ і "суцільна теорія" тут не виживає. Не виживає сама і тягне за собою інших. От така ..., малята. (к)

від 25 серпня 2010 року