Це, любі мої, політика. Сучасна наша політика, лицем якої у нас сьогодні є самі знаєте хто. І так, я дуже не хотів би, щоби хтось з моїх близьких приймав у цьому участь. І хто б міг подумати, що якраз воно - наші великий бізнес та велика політика - таки боляче вдарять мене сьогодні якраз там, де найближча моя людина і її прагнення таки приймати у цьому участь таки стануть на заваді особистому. Сподіваюся лише, що це вирок не у останній інстанції. Втім, не скільки сподіваюся - скільки буду продовжувати жити і боротися: за своє, за близьку людину, за можливість просто жити. Чого і вам бажаю - і у особистому житті, і у політиці.

Найсумніша п'ятниця за останні декілька років. І головне, як завжди: таки був до такого повороту подій готовий - тобто враховував, що таке може бути - але коли воно таки сталося якихось конкретних планів як діяти таки не знайшлося. Ще не знайшлося. Поживемо - побачимо...

Що вам сказати? Сьогодні я якнайщиріше ненавиджу і цю країну, і державу, та й разом з тим тих, хто до цього всього причепний. А це саме вас, любі мої співгромадяни, саме вас. Отаке.

від 11 листопада 2011 року