Знову. Щиро кажучи, вже не чекав - не чекав найближчі так декілька десятиліть - серйозно! А вона прийшла - гарна така, зі снігом та морозом. Головна новина міських телеканалів - відкриття "міського гірськолижного курорту". Мене ж більше цікавить що в хаті стало відчутно прохолодніше - і це при тому, що батареї досить таки гарячі - приємні такі батареї. Але в хаті нежарко. Таки треба передивитися вікна. Бо є в мене підозра що зима як уже прийшла, то прийшла надовго - принаймні, десь так до квітня, а може й надовше - про це свідчить минулорічний досвід. Загалом же точно скажу: спостерігається якийсь дивний зсув часових поясів клімату - схоже на те, що зима просто "стається" пізніше, але ані слабщою, ані коротшою не стає. Натомість весна, цілком ймовірно, навпаки трохи коротшає. Щодо літа не скажу покищо, але увесь "зайвий" час, схоже, займає осінь. Може, звісно, останнє пов'язане з неможливістю повноцінно займатися "літніми справами" з-за звичайного свого робочого графіку, а тому здається, буцімто весь час - осінь. Але щось таке спостерігається - це факт.

Визирнув у вікно і наклацав трохи фоток - дивитися тут. Вдень наклацаю трохи ще: а раптом це остання зима на багато-багато наступних років?

В результаті завантажити все зранку не встиг - дуже лаявся на Укртелеком і трохи запізнився на роботу. А оце щойно виявилося, що цілий день проходив з фотоапаратом, але без флешки: залишилася вдома у кард-рідері на комп'ютері - треба вже взятися та розпакувати другу - чого вона так просто валяється? Загалом же день пройшов ніяк - наче й не було цілого дня. Завтра будь що треба встигнути на роботу на дев'яту - набридло просто так тринькати час. А зараз пішов спати: люблю поспати і сплю добре, не дивлячись ні на що.

За сьогодні батьки дзвонили вже тричі - останнього разу щойно - мама дуже цікавилася "Чому ти розстроєний?" Втримався щоб не послати - просто кинув слухавку і вимкнув мобілку. Дуже дивне відношення у радянських людей: раніше вони не дзвонили бо було дорого (тобто вони так вважали) - тепер вони нарешті переконалися що дзвонити не тільки не дорого, а навіть дуже дешево: щось у них там з тарифом за мобілку таке сталося, що ось вже який тиждень дзінки на мій номер та номер сестри, здається, не тарифікуються взагалі - тепер от дзвонять ледь не щохвилини і з усією можливою щирістю в голосі відверто дістають запитаннями на кшталт "Що ти робиш?", "Де ти зараз?", "Ти вже вдома?" - і таке інше. Позаяк з такою ситуацією стикаюся вперше я ще не вирішив як саме до цього відноситися і як реагувати.

А такий гарний день був: погодка просто на диво і спокійно так - було...

Загалом же подією, нехай навіть цілком пересічною, дуже задоволений. З цим себе і поздоровляю.

Мама дуже любить оті дурнуваті рифмовані поздоровлення - я ж їх просто ненавиджу. Розповісти віршика чи не розповісти? Поздоровити ж бо точно не забуду...

Що подарувати - думав недовго: подарую гарні фотографії - вони саме збиралися приїхати в гості, отже сфотографую її і разом з собою, та й з батьком також. Потім підберу ще гарне фото сестри з чималенького вже свого фотоархіву, а може й інших родичів, зберу все докупи і зроблю красиві великі фото й покладу в гарну рамку - як на мене, буде саме те що треба! А може краще подарувати нову праску? Бо в неї дешевенька (сестра подарувала) і працює "так собі"...

Питання "гуляти чи не гуляти" навіть і не стоїть: єдину свою "дощову" куртку я щойно виправ, бо ж вона у мене світла (так, я люблю світлі речі), а тому брудниться значно швидше, ніж я встигаю її прати. Звісно ж, можна було б завести стару пісню про пральну машинку (а й справді: чому на новий фотооб'єктив та КПК у тебе бюджет є, а на пральну машинку - немає?), але оце спало на думку інше: що моя світла куртка брудниться, це винне оточення - тобто що брудно так скрізь, чи це винен таки я - що не можу утримуватися щоб не бруднитися і вчасно прати щоб бути чистим?

А от що з цим робити - поки що не маю ані найменшого уявлення...