А що б ви думали? Інтернету знову нема. Учора десь о третій ночі укртелекомівська мережа перестала подавати ознаки життя: при наявному каналі adsl ніякої реакції на спробу створити PPPoE з'єднання не відбувається і взагалі жодного broadcast пакету з мережі. Коли вже, нарешті, припиниться ця "осіння катавасія" і відновиться стабільний канал!?

Зранку клікнувши з цікавості по банеру "пропонуємо революційний пакет хостингу!" знайшов там "революційну пропозицію": цілих 300 мегабайтів, 3 сайти, необмежений трафік - і усього за $5 (а точніше навіть за 35 гривен)... за місяць!... за умови оплати за цілий рік. Здивувався, бо ж згадав що я начебто за свої двісті платив цілих 250 гривен - ведесятеро більше! - правда за усі два (2!) роки. А за 339 гривен за рік можна отримати 500 мегабайтів і 5 окремих сайтів.

Дивина та й годі! Мало того: термін дії "революційної пропозиції" першої компанії ще й обмежений і вони радять "поспішати підключитися". Кумедні люди! Народ, якщо не встигнете підключитися на "революційний пакет" маловідомої компанії, ви завжди можете просто придбати просто працюючий собі хостинг від компанії "Адамант". На превеликий жаль, нічого революційного там немає - все працює стабільно і якісь зміни хоч і трапляються, але дуже рідко. Служба підримки адекватна і дуже правильна: просто вирішує поставлені задачі чи дає відповіді на запитання - дуже стабільно і дуже нудно. Тож якщо вам потрібен "цікавіший" хостинг - зверніться, краще, де інде. :)

Так, це була погано прихована реклама. Але ж приємно коли ти сам, виявляється, вже тривалий час користуєся чимось таким, що ще не можуть запропонувати ніякі "революційні тарифи" подібних послуг якихось інших компаній. Ну і, типу, є про що написати. Дрібниця - а приємно!

P.S. Учора вночі віришив зайти у "свій" супермаркет - "Велика Кишеня" в мене тут майже за рогом і в мене є дисконтна картка, цілий 1%! ще 1000 гривен, і буде 2! :) Відверто сумно стало від чергового підвищення цін геть на все - це, мабуть, те саме "покращення життя вже сьогодні" - не можу втриматися від такого нагадування. Проміж іншого корисного та смачного купив кави. "Якобз Монарх". (знову реклама! от гад!) Сьогодні зранку довго думав класичне "to be or not to be" - заварити чи не заварити? Доки домав, кип'яток встиг захолонути, тому коли таки заварив, вийшло так собі, помірковно гидотно. Настрій, утім, майже незіпсований. От тільки зуб, здається, зламав: стоматологи - це одне з благ цивілізації, яких я боюся й ненавиджу, бо без них, гадів, справді ніяк. Плакали пої грошенята - плакав мій ноутбук... :(

P.P.S. Випив кави - потім поліз в душ у трусах. Гм! Після того дістав з холодильника звіжекуплене відерце з майонезом і з хвилину зачудовано дивився на старезну пошарпану етикетку з якимось дивним сортом, вочевидь не тим, що вчора. Вже почав підозрювати себе у чомусь "цікавенькому", але відкривши банку виявив там смалець (це такий топлений свинячий жир, якщо хто не знає) - мені матуся передає "з села" смалець саме ц таких відерцях. Ще невідкрите відерце майонезу знайшлося поличкою нижче. Чи то кава так таки діє?.. :)

Зранку вийшовши з дому одяг теплу вже свою куртку і не надто довго вагаючись прихопив рукавички: не люблю коли руки мерзнуть. Надворі більш-менш яскравого сонечка вистачило аж до рогу мого власного будинку (метрів зо 20, ага) - далі вирішив що мені байдуже до "бути чоловіком - героїчно мерзнути" і я просто натіг рукавички і в чудовому настрої дістався метро. Як не дивно, у метро також не упрів. Пообіді у офісі завважив що батареї опалення вже трохи теплі, а вже за декілька хвилин вони розігрилися добряче, що всі хлопці висловили думку про переселення "під батарею". :) Ну а погріти, звиняйне, власну дупу на гарячій батареї - це така приємність у таку погоду! Залишилося сподіватися що вдома, принаймні, хоч трохи щось схоже на те, бо зранку на батареї можна було хіба що приємно притулятися після зранку після бурхливого вечора.

Вже по ночі дістався додому - таки гріють! Не сказати щоби вже жарко - у хаті ті самі +21, що й зранку - але вже щось. От тільки раптом подумалося: невже це вже зима!? Цього року якось воно все ну аж надто швидко - майже й року якось і не було...

Ні, звісно є там у них з десяток справді грамотних людей. Але ж питання загально-національного бізнесу з надання послуг простому населенню не у наявності 2-3-х "гуру", які справді можуть вирішити будь-яку проблему, от тільки не вистачить їх, та й чи дізнаються вони про конкретну проблему конкретного маленького клієнта? Питання справжнього широкомасштабного бізнесу у побудові такої мережі і системи керування, яка би дозволяла якісно викосистовувати потенціал кожного працівника задля вирішення саме тих питань, які він здатен вирішувати. А якщо я вже тиждень "тримаю в облозі" телефони служби підтримки і мені нічого, окрім "спробуйте замінити Ваш adsl-модем..." запропонувати не можуть - значить далеко "не все гаразд у королівстві Датському." (к)

А ще від нашого Укртелекому віддає таким чимось рідним і знайомим, як от зараз від нашого "газового пана" - такого собі "РосУкрГаз" - чи як там та сіра контора зветься. Бо бодай якесь повідомлення про те, що щось відбувається і у зв'язку з тим щось може бути негаразд у кінцевого споживача з'явилося на сайті Укртелекому тільки після багатьох певно таки тисяч обурених дзвінків від користувачів цього "ОГО"-інтернету. Слід визнати, до самого інтернету у мене претензій нема - інтернете справді гарний! От тільки коли щось там непрацює, то вже "непрацює взагалі" - і це єдине, чого можна добитися від служби підтримки...

Зараз мушу бігти - щойно зробив вдалий експеримент - майже геть інтуїтивний, але цілком має бути очевидний для спеціаліста - і після півтора тижні без інтернету вдома (піднятий запасний діалап-канал не рахується), після півтора тижні безуспішних спроб авторизуватися таки моїм бідолашним інтернетом, таки отримав авторизацію - настільки легко і невимушено, що технікам Укртелекому за це має бути просто соромно.

Не знаю навіть що й сказати...

"А що?" - Кажуть, - "Він дуже схожий на тебе..." - далі йде опис певного нікчеми, що вже слід розглядати щонайменше як образу - "... Буде тобі за товариша, буде тобі з ким спілкуватися..." Гм!.. Я навіть не знайшов толком що на це відповісти - просто образився. Ні, до чого дожився - треба ж таке!?

P.S. Наїзд у відповідь на мій цей пост з докладанням стенограми бесіди з хлопчиком у якості доказів тільки підтвердив вже поставлений мною діагноз. :) Треба вчитися розбиратися в людях такими, які вони є - усім дуже раджу! - у будь якій справі річ надзвичайно корисна!