Маємо те, що маємо. Маємо рис у вигляді сирого рису, кукурудзу у вигляді "ніжна кукурудза вакуумована", маємо зелений горошок у вигляді консервованого зеленого горошку, маємо курагу у вигляді намертво засушених позаминулорічних абрикос. Також є сіль, чай, ну і трохи кухонного причандалля. Позаяк сьогодні свято - Святого Миколая - а їсти хочеться завжди, задача стоїть просто: маючи те, що маємо, зготувати щось таке святкове.
[Далі дуже багато тексту і жодної картинки!]
від 19 грудня 2009 року:
Просто субота - але й Святого Миколая
Картинку потіг звідкись з "Карикатура.ру". Піду вже, бо негарно змушувати себе чекати. А чим ви займаєтеся, коли надворі така чудова зимова погода?
На стінках ще залишається багато, але витягти їх - непроста задача! Я наварив гарячого чаю і залив його в банку з під меду. Вийшло непогано, але чай з медом не "в прикуску" не так смачно, як чай зі звичайним цукром чи з тим самим медом, але ложкою.
[Далі дуже багато тексту і жодної картинки!]
від 12 грудня 2009 року:
Просто субота
Діти люблять Volkswagen
Дорослі люблять Volkswagen
А от жінки Volkswagen не люблять :)
від 11 грудня 2009 року:
Ханука - за 20 днів до Нового Року
...
від 10 грудня 2009 року:
Артур и мініпуты - помста Урдалака Люка Бессона
Це ж треба до такого дожитися: мало того, що цей напів-мультик нудний до нудоти - у ньому немає ані краплини нового у порівнянні з першою частиною, а все, що є, відбувається у такій страхітливо беззмістовній бездіяльності, що просто дивуєшся: а чи Люк Бессон це взагалі? Так це ще й тільки половина (!) рівно половина чогось, що може бути можна буде назвати "кіно". І у цій половині, не побоюся повтиритися, взагалі нічого не відбувається. Якщо ви цю частину раптом пропустите - гарантовано абсолютно нічого не втратите.
Так, звісно: Артур знову потрапляє до мініпутів. На що можна було би витратити хвилин 5, максимум 10 екранного часу, оскільки геть усе, що було сказано і показано у цій "помсті Урдалака" - все це вже було показано і детально розказано у самому першому фільмі. І при цьому у тій самій першій частині дія відбувається не зупиняючись і не зменшуючи "драйву" - і це з усіма численими "ліричними відступами" включно! А тут... Складається переконливе враження, що цього разу перед автором стояло завдання тягти час. Пам'ятаєте, як у того старого екскурсовода-оповідачау третій частині "Невловимих месників" - "Короні Російської Імперії": там в очікуванні доставки цієї самої корони назад на місце її постійного перебування довелося затримати цілу делегацію усіляких іноземців, та ще й так, щоб вони, буцімто, нічого не запідозрили. Нічого не запідозрити у "Короні" міг хіба що геть тупий - але на те вона й політика і усілякі там "міжнародні відносини". А тут автори цього "кіна" тримають свого глядача за якихось тупаків, яких світ не бачив - і роблять це з неприхованою очевидністю. Але з якою ціллю і чи є насправді така ціль чи може це просто... а може то просто така от проста і невимушена тупість самих авторів?
Інакше як "помста Люка Бессона" і не назвеш. Кому і за що - це, ймовірно, доведеться дізнатися у наступній серії. Дай Бог, остання!
від 5 грудня 2009 року:
Просто субота
Деяким людям у вбиральні стає нудно, тому газети і журнали з аналізом
останніх подій світового значення - звичний атрибут багатьох подібних
приміщень. Але друкована продукція може згодитися далеко не всім, и компанія Atech
пропонує доповнити її високими технологіями, а саме док-станцією iCarta для iPod,
яка одночасно виконує і функцію тримача туалетного паперу. Стереосистема керується
розташованими на корпусі пристрою кнопками, а чотири динаміки мають захист від вологи.
Пістя встановки плейера у роз'єм відбувається підзарядка. Вартість iCarta - $60.
Странные комбо-гаджеты, или когда функциональности бывает чересчур (3DNews Daily Digital Digest)
