Докупити запас мандарин. Прикупити червоної ікорки. Трохи доприбирати в хаті. Шампанське лишилося з минулого року - цікаво, який у нього термін придатності?
З'явилося питання "А зачєм?" :)
Тому пропозиції "скласти компанію" якось так "залишилися поза увагою". Та й, власне... Та дідько його зна - нічого особливого з самого початку не планував, то ж отак "внєзапно" щось починати планувати - "А зачєм?" І що цікаво, питаннь "а може таки варто?" навіть не виникає. Старість не в радість... ;)
Якщо хто з "правовірних правослявян" не в курсі, то Різдво якраз саме сьогодні, а не 2 тижні потому. І це - сувора об'єктивна реальність. Чи хтось з вас все ще живе за старим Юліанським календарем, коли весь інший світ давно вже перейшов на новий, Григоріанський? Тільки не починайте мені тут знову про азіатів та іудеїв - то вже геть інше історія. Наразі маємо яскравий прояв свідомого Православія Головного Мозга, коли справжня фізіко-технічна дата - то є несуттєва величина - а суттєвим є "іти своїм особливим шляхом". Гм... А Вікіпедія так і взагалі пише:
На сьогодні юліанський календар використовують лише помісні православні церкви: Ієрусалимська, Руська, Сербська, Грузинська, та Українська.
Добре, нехай буде "Руське Народне Православіє Головного Мозга". Але не сумуйте - Греко-Католицька церква також дотримується юліанського календаря, бо має ж вона хоч якось відрізнятися від Римо-Католицької, якій юридично підпорядковується. Коротше кажучи, разброд і шатанія.
Ну а чудову різдвяну пісеньку я вже наводив за приклад справжнього Різдва. Додати, власне, нічого. Бажаючим переконатися у "справжньості" і "несправжньості" рекомендую завітати у ці дні у країни західної Європи і порівняти потім з "нашим Різдвом" у плані загального зовнішнього вигляду і загального настрою, піднесення, тощо. Звісно, тут одразу ж почнуться руські традиційні вихваляння: "Зате у нас - духовність!" (к) - але мені до того байдуже. Про цю всю вашу "духовність" я вже писав неодноразово - чого я маю про це згадувати ще й сьогодні? Ви й самі все чудово розумієте, еге ж? ;)
P.S. Пошукати з нагоди якусь різдвяну картинку для традиційної суботньої картинки, чи що...
Доречі, це вже друге кіно з Беном Аффлеком цього мого новорічного циклу. Першим, як ви не запам'ятали, був кримінальний трилер (новорічний?) "Азартні ігри". А, ну так: звідки ж вам його пам'ятати, коли я окрім назви нічого більше не написав. Виправлюся, до Нового Року обов'язково виправлюся!
Сюжет цього "Пережитого Різдва" простий: такий собі багатій, як водиться, самотній, намагається якось там влаштувати собі сімейне Різдво. Як я пригадую, для цього він їде у те містечко і у той будинок, у якому він виріс дитиною. Щось я там таке пригадую спочатку нерадісну зустріч з застосуванням лопати, але потім гроші роблять своє і починається кіно. Здається там ще з'являється донька господаря і до "типу комедії" додається ще й мелодрама. Чим усе закінчується - ні, не пам'ятаю. Ото якраз нагода пригадати, передивившись ще раз. Мабуть. Загалом, кіно про Різдво - майже вважайте про Новий Рік. "До гудзиків претензії є? Нема! Слєдующій!" (к)
P.S. Я так дивлюся, за 7 днів до Нового Року (а шо - вже через тиждень!? як же ж час летить! наче тільки вчора розпочав цей свій цикл...) - то за тиждень до Нового Року в мене вже й новорічні кіна закінчилися. Ну є ще дещо у запасі - зі старого радянського кіно і зі старого нерадянського також. Останнє ще й таке, яке я сам, мабуть, ніколи не бачив, але воно таки фігурує у закордонних списках "10 найкращих різдвяних кінофільмів". Тож залишилося 7 днів. Що краще - спробувати перелічити що там буржуїни вважають "кращим новорічним кіно", чи порахувати щось зі старого радянського? Чи може ще щось з нового російського є, варте уваги и згадки у моєму дуже шановному переліку. О, інтрига! Ето вам нє ето! (к)
P.S. Доречі, про "Пережити Різдво" Вікіпедія пише: "на початок зйомок фільму готового сценарію не було, тож багато сцен тут - імпровізація акторів". Ото я думаю - невже таку маячню та ще й вигадати можна? Хоча з лопатою, як на мене, непогано вийшло - треба таки передивитися ще раз...і
від 23 грудня 2010 року:
31 новорічне кіно: "Операція 'З Новим Роком!'" (Операция 'С Новым Годом!')
Ще під Новий Рік чудово йдуть усі серії ціклу "Особливості національного" - хіба що окрім "Особливості національної політики", яке (кіно) я саме по собі як на мене є найслабшим з усього циклу. Тож "Особливості національного полювання", "Особливості національної риболовлі", "Особливості національного полювання у зимовий період" - ну і, нарешті, "Операція 'З Новим Роком!'" - остання в принципі не є беспосередньо "особливостями національного", але ж... Коротше кажучи, підходить. Принаймні вже точно про Новий Рік. Рекомендую! Без обмеженнь за віком та походженням.
Радянський Союз. Суворі правила корпоративного радянського укладу. "Каса взаємодопомоги", щось там ще таке. Події відбуваються у звичайному радянському фотоательє - їх ще за часів мого дитинства та вже юності було багато по усіх кутках Союзу, а потім... Не знаю навіть, чи вони є зараз? Останнього разу коли цікавився - то було 9 років тому, коли треба було сфотографуватися для закордонного паспорту. Невже після того жодного разу? ... Втім, тут у нас про кіно.
Працівник того ательє - його грає Євгєній Лєонов - на гроші з цієї "корпоративної каси взаємодопомоги" купує - що б ви думали! - лотерейний квиток. Ну і він виявляється виграшним. Як ділити виграш? Чи радянські люди у цьому питанні - відношенні до грошей - відрізняються від "проклятої буржуазії"? Ну, якщо не "буржуазії", то такого самого робітничого класу, як і вони. Кіно, звісно, ні про яких там "західних робітників" - кіно, звісно, про наших, радянських. І цим воно мені ну аж геть як подобається, особливо під Новий Рік. Ностальгія, знаєте...
Чи дивитися вам це кіно? Якщо вам 30 з гаком років, ви були у піонертаборі та фотографувалися цілим класом або родиною у радянських фотоательє - неодмінно! Просто приємно згадати щось свого, зі свого дитинства, побачити знайомі предмети, знайоме оточення, тощо... Якщо ж вам менше 30... Навіть і не знаю. В цілому, кіно саме по собі досить непогане - така собі виробнича драма. Хоча, комедійних моментів там вдосталь - вміли ж люди знімати, ет! Але у порівнянні з не такими новорічними, але все таки відчутно "сильнішими" у кінематографічному плані наприклад "Москва сльозам не вірить" та "Службовим романом" це кіно виглядає все таки не так яскраво, щоб радити його передивитися лише заради самого кіно. Тож "малолєткі" йдуть собі у клуб (на дискотеку? куди вони там зараз ходять?), а ми сідаємо і згадуємо наше з вами дитинство. Ну і батьків не забудьте покликати - їм точно приємно буде!
31 новорічне кіно: "Новорічні пригоди Маші і Віті" (Новогодние приключения Маши и Вити)
Якщо вже дитяче новорічне кіно, то буде вам дитяче новорічне кіно. Якщо чесно, то з цього старезного-старезного кіна - певно, таки старішого за мене (такі да: 1975-й рік!) - з усього цього кіна я пам'ятаю лише Михайла Боярського у ролі вовка і він, здається, щось там співає. Взагалі там, мабуть, багато співають - такий собі дитячий новорічний радянський мюзікл. Чи рекомендую? Гарне питання! А чом би й ні! Що зараз ваші діти років так до 5 дивляться по телевізору? Покемонів якихось, нє? Вам самим, доречі, скільки років? Знаєте, таки рекомендую! Власну історію слід знати - може навіть сісти подивитися разом з батьками. Якщо я правильно розумію хто з вас взагалі читає цю мою писанину - то їм, вашим батькам, приємно буде. Тож рекомендую!
І у нас таки є чудового дитячого новорічного кіно - і цього разу таки саме новорічного! Старе добре кіно - ще радянське. З превеликим задоволенням передивлюся сам і вам раджу! Пригадую я, правда, наче було його аж декілька версій, але не дуже впевнений...
від 20 грудня 2010 року:
День Народження
Сказати особливо нема чого. Ну, буває - що ж тепер робити і чи треба бодай щось із цим робити? Буває - то й нехай собі буває. Підозрюю, у вас воно теж трапляється, еге ж?
Насправді в мене трохи той - трохи в мене новорічні кіна закінчилися. Ну не те щоб геть закінчилися я сподіваюся, але от ці самі "Чотири Різдва" я так толком і не спромігся подивитися. От учора сів (чи то точніше вже ліг) і так чудово відпочив за тією "Відпусткою за обміном" - ну просто неймовірно чудове кіно виявилося, легке і справді новорічне. Трохи недоказане в кінці, але то буває. Така собі мелодрама "з відкритим хеппі-ендом". І фільм виявився 2006-го року і оце я тільки-тільки спромігся його таки подивитися. І ані трохи не жалкую і вам раджу! А от ці "Чотири Різдва" - не знаю що й сказати. У переліку нехай будуть, а от чи дивитися, чи ні...
Доречі, на просторах інету трапилася непогана підбірка фільмів 2010-го року, "упакованих" у 6-хвилинний ролик:
Самі автори цієї підбірки пишуть про 270 фільмів і оригінальний перелік (англійською мовою) - отут. Особисто я добре як про половину зі списку (та це ж майже по одному кіно на кожен день!) лише чув чи то трейлер бачив чи то у новинах читав, хоча бачив також чимало, як виявляється. А з огляду наявності у переліку у тому числі і, наприклад, "Гарі Потера" - навряд чи бодай половина з цих фільмів таки варта уваги взагалі. Втім... Якраз є чудова нагода сісти передивитися що було за цей рік - чи чим ви ще будете на Новий Рік займатися? А я може щось і подивлюся. Може порадите щось варте уваги?
P.S. Доречі, тут люди, які шукають щось корисне, а знаходять мою сторіночку, підкинули ідею: треба подивитися, що там у нас є з дитячого новорічного кіно! В принципі, "Сам удома" можна віднести до цієї категорії - та чому ж "в принципі"!? А от що ще є? Ви раптом нічого такого не знаєте? "Будєм іскать!" (к)
31 новорічне кіно: "Відпустка по обміну" (Holiday)
З Камерон Діас. Наче щось таке - новорічне. Не знав навіть що таке є - оце якраз качаю, треба буде таки подивитися. "Лицар дня" з тією ж самою Діаз - чудове кіно, але більше для літнього відпочинку. Хоча зараз, взимку, особисто я зовсім не проти опинитися на безлюдному тропічному острові з гарненькю білявкою у самому бікіні. Як ж уже казав що Діаз як для свого віку - нівроку!? А ця "відпустка за обміном" - кіно дворічної давнини. Якась мелодрама. Начебто. Зараз подивимося...
З нагоди власної "виробничої новорічної вечірки" згадаю інший найвідоміший фільм радянських часів новорічної тематики. "Карнавальну ніч" бачили всі. Хто не бачив - не думаю, що тому взагалі цікаво читати мій перелік новорічного кіно. Якраз раз на рік якраз під Новий Рік це кіно можна й подивитися. Але не більше. Бо справді нудно. Особливо коли на екрані з'являється зірка радянського кіно - пані Гурченко. А як ще вона починає співати... Втім, "пісеньку про 5 хвилин" також знають усі (а хто не знає - дивіться вище) і не можу сказати, що то є найгірший чи бодай навіть просто поганий чи нудний чи якийсь такий епізод фільму. Але в усьому іншому... Фільм легко розтягується на кіно-цитати і в цілому доволі непогано переглядається "одним махом" - але це якраз "яскраві моменти нашої молодості (дитинства що ще краще)", перемежовані з не такими яскравими моментами, які також можна згадати, але від того вони не стають менш "не такими яскравими". Ну а якщо чесно, то відверто нудними. Тому аж ніяк не можу порадити це кіно дітям років до 25. Десь так. Усім іншим - дивимося і згадуємо самих себе у ті старі добрі часи. З певними обмеженнями, але таки рекомендую!
від 13 грудня 2010 року:
Ото мені цікаво: нашо я купив того сала?
Йшов собі з гастроному, а тут на дорозі продають сало. Місце там, узагалі-то, правильне - я там неодноразово гарнюню картопельку купував! А тут - сало. Чого б не купити сала? Що мені, шкода, чи що? По 25 гривень за кіло - бо-зна, чи воно дорого, чи дешево - тобто чи дорожче чи дешевше ніж салові належить коштувати, тобто ніж воно взагалі коштує деінде. Якраз і гроші у кишені завалялися - ти ба, звідки в мене у кишені ті гроші і взялися!? Купив сала - півтора кіло. Картоплі вже нема - мороз, вона на морозі мерзне - смажити на салі нема чого. Так я його навряд чи їстиму - вже років зо три не їм. Іноді так, в гостях, копчене коли трапляється - трошки. А то - півтора кіло, свіжого. І шо тепер дєлать? Тю... :)
від 13 грудня 2010 року:
31 новорічне кіно: "Сім'янин" (The Family Man)
В принципі, мені це кіно подобається: спокійне таке кіно де показують просте життя, цього разу американське, яким воно є, без особливих прикрас чи наголосу на "комедійності" або "сімейних цінностях". Втім, кіно якраз про сімейні цінності, про вартість цих цінностей, та про вибір між нима та... А от питання "вибору" мені не надто подобається, бо, щиро кажучи, я його відверто не розумію: чому і яким чином людина потрапляє у таке становище, коли вона буцімто змушена "робити вибір"? Це ж не питання життя та смерті - у кіно ж власне й показано що "сім'янин" вже будучи сім'янином, а не багатим плейбоєм, таки зміг повернутися до успіху, до кар'єрного успіху "свого попереднього життя". То у чому ж "вибір" і у чому що найголовніше - примус, саме примусовість цього "вибору": або так, або інакше - і те і інше разом вибрати чомусь неможливо.
Та й другий шанс головному герою дається не у виборі "кар'єра чи сім'я", а усього лише у виборі "сім'я чи самотнє життя" - вибір полягав усього лише у тому, щоб покликати ту саму жінку залишитися з ним чи ні. Але чомусь середина фільму ескалює це питання як якесь наджиттєво важливе протистояння - це трохи вибиває фільм з "простого доброго кіно", бо, з одного боку, нібито "змушує над чимось замислитись", а з іншого - "шо там думати!? там стрибати треба!" (к) Втім, рекомендую для сімейного перегляду. Хіба ще "старшому поколінню" незрозумілі будуть "прості життєві речі" з-за їхньої, так би мовити, "американськосьті". Втім, то їхні проблеми - я цим вже точно не буду перейматися. Принаймі, точно не на передодні Нового Року!
від 12 грудня 2010 року:
31 новорічне кіно: "Свята не буде" (Ultimo capodanno, L')
У якості такого собі "кіно-хуліганства" додам до преліко "новорічних" кіно, яке до новорічних відноситься хіба що тим, що там також люди - ну не Новий Рік, бо, повторюю, західний світ сам Новий Рік майже не святкує, а Різво - тож там люди, наразі, італійці, також святкують Різдво. То якраз цього свята "не буде".
Кіно, знаєте, не те щоб таке "дуже альтернативне" - зрештою, це ж таки чорна комедія і у цьому жанрі цей фільм виступає на усі 100. Я сам дізнався про це кіно, якось так хто зна для чого ага розшукуючи епізоди, у яких така собі Моніка Белуччі знялася у еротичному вигляді. Тож тут вигляд таки добре еротичний, хоча й цілковито "побутовий" - це вам навіть не "Малена", яка у порівнянні з цим знімалася цілковито "під американське око" - це кіно сугубо таке своє італійське, хоча у своїй "сугубо італійськості" дуже схоже, скажімо, на кіно "сугубо французьке". Втім, досить пустої балаканини.
Образу ж попереджаю: геть від екранів дідусів і бабусів від 50 років і старше, які усе своє життя дивилися виключно "З легким паром" (не применшуючи таки справді достоїнств цього кіна) та "Карнавальну ніч" (не перебільшуючи дрібнесеньких, але таки також достоїнств і цього кіна) і сприймають "усє західне і буржуазне" самі знаєте як. Чи залишати перед екранами дітей до 16-ти - то на ваш особистий розсуд: на екрані, знаєте, гола (справді гола - у самих черевиках) Моніка Белуччі, на екрані мертва бабця у непристойному застосуванні, на екрані багато чого ті й фільм такий знаєте собі "геть не сімейний" (і то не через сцени у ліжку, і не сподівайтеся!). Ну і, нагадаю, ніякого тобі "хеппі-енду" - бо це ж таки італійці і для італійців, ніякою американщиною тут і не пахне.
Гумор, втім, є. Якщо ви знаєте що саме мається на увазі під виразом "чорна комедія". З усього переліку мого "новорічного кіна" це буде таки мабуть найнетрадиційнішим - навіть "Міцний горішок", і той кіно таки більш "новорічне" у нашому історичному розумінні. Втім, вам, малята, слід бі вже знати, що навіть "у великій європейській сім'ї" живуть і спокійно уживаються доволі таки різні народи і якщо ви справді бажаєте "зацінити" щось такого трохи далекого від наших "сімейних цінностей звичайних" - рекомендую! Свята не буде!
P.S. Ну і наші чоловіки (нагадаю, мова йде про осіб чоловічої статі від... гм... скажімо, від 30 і до 50 років. Може від 25...) - наші чоловіки дізнаються, на що здатна справжня італійка у ревнощах. Може більш шануватимуть своїх, українських? ;)
31 новорічне кіно: "Подарунок на Різдво" (Jingle All the Way)
А як вам різдвяний бойовик? Комедійний! Ти диви, я таки перейшов на "різдвяне" кіно замість "новорічного". Так чи інакше, а бойовиків у нас теж є!
"Подарунок на Різдво" у колі "професійних кінокритиків" належить "не надто хвалити". Буцімто, і Арнольд тут не грає, а старанно кривить лице за наказом режисера, і... Власне, це єдиний знайдений мною "аргумент проти" цього кіно. В усьому іншому - а яким, власне кажучи, має бути "звичайне новорічне кіно"? Та ще й - комедійний бойовик! Різво - маємо? Маємо! Бойовик - маємо? Маємо! Комедію - маємо? Маємо! "Палучітє - распішітєсь!" Як не дивно, дивитися просто приємно і ані трохи не нудно. Ото буває таке кіно, яке цікаво дивитися окремими моментами, а усе інше - просто "перемотувати" бо нецікаво, а "чесного відношення до кіно" - дякувати виробникам відео-плейерів, "заборони перемотувати кіно" ще не вигадали. Ото була би історія! Втім, то я вже відволікся. Та й кажу ж: тут перемотувати нічого.
Особливі моменти? "Душевна розмова з оленем"! Як я їх обох розумію! Доречі, а ви вже придбали подарунки на Різдво? Чи то бодай його - на Новий Рік! А цей "Подарунок" щиро рекомендую!
P.S. Оце думаю, чи згадувати "другого" "Міцного горішка" у якості новорічного/різдвяного кіно, чи то вже буде таки трохи занадто? А що!? - Різдво ж! (к)
А давайте ще й чогось такого гиденького згадаємо (на додачу до "С лєгкім паром 2", ага), що з одного боку таки новорічне, а з іншого - не варте взагалі щоб його бодай один раз дивитися. З чого б почати? Бо його в нас також є!
Я небагато знаю фільмів з Джимом Кері, які особисто мені хотілося би дивитися взагалі чим тим паче передивлятися ще раз. І "Грінч" до них точно не відноситься. Щось таке гидотно-егоїстично-нарцистично-фантасмагорічне - як і більшість того, у чому Керрі знімається взагалі. "У вигаданаму світі живуть вигадані істоти..." Гм... Все - далі вже точно можна не дивитися, бо навіть вже ці істоти - вибачайте на слові, ну тупииииииє! (к) Якщо додати, що вони там ще й співають - і до того ж ще й танцюють! Та ще й згадати, що кіно це - не просто так, а з нагоди розповісти про "Справжні Цінності Різдва і Моральні Цінності взагалі" - що там таки дивитися? Як Керрі корчить з себе чергового клоуна, одного й того самого з фільму у фільм? Нє, під Новий Рік особисто я бажаю чогось набагато більш "простого, доброго, світлого" - а це "зелене й огидне" дуже й дуже не рекомендую! А якщо таки будете дивитися - не кажіть потім, що я вас не попереджав. А шо - вам таки подобається? То шо - я вам доктор, чи шо!?
Якщо вже згадувати різдвяно-новорічні мелодрами, то ніяк не обійтися без доволі свіжого і дуже популярного одразу ж після виходу на екрани "Реального кохання". Втім, назву можна нівелювати, бо, як відомо, українець кохає жінку і любить вареники, то ж як варіант - більш такий "універсально не настільки сексуальний" - "Реальна любов". Кому як більше подобається.
У цьому кіні якраз цікаво спостерігати тонку грань між "романтичною комедією" та "мелодрамою", бо... Та що я вам буду лекцію читати - дивіться кіно! Особисто мені найбільш подобається сюжет з португальською (гм... португальською же ж, да?) хатньою робітницею. Ото треба й собі їхати відпочити-попрацювати у ту Португалію - дружину собі якраз знайду. Кажуть, вони там за темпераментом дуже на нас схожі, тільки не такі наглі - більш спокійні, врівноважені, цивілізованіші. ;) А кіно гарне! Оце сиджу і намагаюся згадати усі сюжети, які там були. Нарахував вже ... усього чотири. Один, значить, з португальською мовою, другий - з сином та його "перехідним віком" (чи то там батько з кимось зустрічався - нє?), третій - з двома якимись, вибачте, голубими, здається, музикантами чи шоуменами, і четвертий - з Кірою Найтлі де вона за когось там заміж виходила (за негра чи що? гм...), а інший, виявляється, її тайком кохав. Ото цікаво, чи вони потім негру зраджували? Якісь у мене не кошерні як для новорічних думки. :)
Мені, бачу, теж вже слід передивитися це кіно, бо вже й забувати почав що там і до чого. Так само й вам дуже рекомендую!
від 6 грудня 2010 року:
31 новорічне кіно: "Доки ти спав" (While you were sleeping)
А чи подобаються вам новорічні мелодрами? Ну, власне, яке і все закордонне, вони не стільки "новорічні", скільки "різдвяні", але то несуттєво. То що там що до новорічних мелодрам? Бо їх у нас є!
Кіно старезне. Ну, не таке старезне, як "старі-добрі радянські", але все одно - 1995-й рік. Хотів було сказати, буцімто це - найстаріше кіно у моєму переліку, але перша серія "Самого удома" виявилася 1990-го року - хто б міг подумати! Втім, неважливо якого воно там року. Кіно гарне. Гарне, можливо, якраз через те, що старе. Порівняно старе. Старе у тому сенсі, що немає там іще усіх цих "пердильно-анально-дебільних" жартів, без яких сьогодні вже мабуть жодне кіно не обходиться взагалі. І "сімейні цінності" якісь такі набагато більш схожі на справжнє життя і на справді "цінності", ніж сьогодні, коли дивися кіно, і враження таке, що вони там просто головою об стіл бьються щоб згадати бодай трохи, що воно за таке, ті "сімейні цінності".
Кіно на диво просте і взагалі доволі таки "лінійне" і що найбільш важливо - аж ніяк не "сопливо-гендерно-протиставлене", як для мелодрами. Чоловіки ще чоловіки, жінки - просто жінки. Уваги на цьому наче не акцентується, але дивися - і бажання "просто прогорнути щоб просто переглянути сюжет" - такого не виникає. Сісти тихим зимовим вечором і подивитися тихе спокійне новорічне кіно. Ну, нехай різдвяне. Нехай навіть мелодраму. Але рекомендую!
Приблизний і дуже попередній план наступу на Європу дуже скромний:
Kiev 0 *
Miskolc 1000 1
Wien 500 2
(Deutchland) +600 3
Paris 1250 4
(France) +600 5
Madrid 1250 6
Barcelona 618 7
(Monaco) +500 8
Milano 1000 9
(Slovenia) +600 10
Miskolc 1150 11
Kiev 1000 *
Перша цифра - кілометраж між "точками цікавості". Ці точки вказані без дужок. У дужках - проміжні пункти зупинки, які ні до чого особливого не прив'язані, а просто призначені для того, щоб не ганяти по 1000 (одна тисяча) кілометрів за один перегін, бо я-то можу, але ж цікаво ще й щось таки подивитися, нє?
Все таки під Новий Рік хочеться чогось "хорошого, доброго, світлого" - можна ще й додати "старого-доброго". Бо, якщо чесно, не знаю я, що саме на сьогодні дивиться молодь "до 16 і старше". А от мені приємно ще раз передивитися старе-добре радянське кіно. Бо незважаючи на "детективність" і "пригодницькість" - хто б міг подумати, що і те, і інше є повноцінно у наявності у такому "простому радянському кіні" - незважаючи на ці розважальні якості є тут щось таке, що напевне не одразу помітно чи непомітно взагалі молодим людям. А саме - просте радянське життя. Тим же самим перш за все як особисто для мене цікаве і "З легким паром": салат олівьє, риба під шубою, радянські квартири у новобудовах - усе це я вже ж таки застав хоч ще я малим, але вже добре усвідомлюючи оточення. Тож усе це кіно особисто для мене щось на зразок екскурсії у дитинство. Ну і просто подивитися приємно. Рекомендую!
від 4 грудня 2010 року:
31 новорічне кіно: "Поганий Санта"
Певно має здаватися, буцімто новорічне кіно - це неодмінно сімейне, з рейтингом "придатне для перегляду мамусями і бабусями разом з малюками". А що робити простим людям на зразок мене? Разом з родиною нудіти над черговим "дитячим кіно"? Але нормальне "доросле" кіно з нагоди Нового Року також є. Доросле - я не маю на увазі порнографію, хоча оце раптом подумав, що якось раніше не подумав поцікавитися саме цим питанням, але більш ніж упевнений: порно також є. Але зараз я про "кіно з сюжетом".
Особисто мені "Поганий Санта" подобається. Ну, не тільки завдяки певній кількості "дорослих" сцен. Але я завдяки якійсь такій людяності, набагато більш щирій, ніж переважна більшість "звичайного" новорічного кіно разом взятого. Бо що у "кіно звичайному", для всієї родини? Якісь звичайні родинні цінності, якісь дітки, якісь татусі-мамусі, щось таке і врешті-решт - хеппі-енд у фіналі. Тільки от незрозуміло, звідки би там взятися "хеппі-енду", якщо там нічого й не починалося. Ви он краще покажіть, як з "цілковитого фіналу" людина стала такою, яка має не "і жили вони довго й щасливо", а просто почала жити. Усвідомлювати життя, як таке. Мати якусь ціль і якусь жагу до життя. Непогано цю ж тему обігрує "Форест Гамп", але то кіно якось геть не новорічне, тому не рахується. А от "Поганий Санта" - якраз в тему. Рекомендую!
P.S. Тут народ шукає "новорічне кіно про магазин". Так оце воно і є! Бо головні герої - Поганий Санта разом зі своїм напарником гномом (чи то ельф?) працювали якраз у магазині, у великому торгівельному центрі. Бо ж вони якраз магазини і обікрадали - щороку на Новий Рік. От вам і "новорічне кіно про магазин" - маємо і таке!
від 4 грудня 2010 року:
Просто субота
Картинку потіг звідси. А для нас якраз актуальне. Цікаво, а податки - то вже кров чи ще тільки м'ясо? :)
А давайте хитнемо маятник на багато років по тому. Що ми бачимо? Щирості- немає. Беспосереності - немає. Доброти якоїсь такої простої - немає. Простоти навіть ненає - своєї власної природньої простоти, свого власного часу - все лише запозичене з того самого "старого доброго" і так сяк пофарбоване новими фінськими фарбами натягнуте на новий "сучасний" каркас. Виглядає жалюгідно. Переглядати нема чого. Відверто не рекомендую!
від 1 грудня 2010 року:
31 новорічне кіно: "З легким паром!" (С лёгким паром)
З чого простіше за все почати маленький цикл згадки про 31-не новорічне кіно? Про кіно, яке можна дивитися під Новий Рік, яке присвячене Новому Року, яке, врешті, саме є про Новий Рік. "З легким паром!" - традиційне радянське кіно, без якого не обходився жоден Новий Рік у старому доброму СРСР. Поїхали!
А знаєте, мені так само подобається. Можливо, якраз наявністю шонайменше 30 альтернатив і подобається. От є що подивитися окрім нього, а ти сядеш і дудеш дивитися те старе добре кіно. Кіно справді гарне і справді достойне того, щоб подивитися його ще раз і ще раз і ще... Якщо ви думаєте, що такими будуть усі 31 з мого "скромного переліку"... втім, не буду псувати інтригу. Рекомендую!
Доречі, це вже друге кіно з Беном Аффлеком цього мого новорічного циклу. Першим, як ви не запам'ятали, був кримінальний трилер (новорічний?) "Азартні ігри". А, ну так: звідки ж вам його пам'ятати, коли я окрім назви нічого більше не написав. Виправлюся, до Нового Року обов'язково виправлюся!
Радянський Союз. Суворі правила корпоративного радянського укладу. "Каса взаємодопомоги", щось там ще таке. Події відбуваються у звичайному радянському фотоательє - їх ще за часів мого дитинства та вже юності було багато по усіх кутках Союзу, а потім... Не знаю навіть, чи вони є зараз? Останнього разу коли цікавився - то було 9 років тому, коли треба було сфотографуватися для закордонного паспорту. Невже після того жодного разу? ... Втім, тут у нас про кіно.
І у нас таки є чудового дитячого новорічного кіно - і цього разу таки саме новорічного! Старе добре кіно - ще радянське. З превеликим задоволенням передивлюся сам і вам раджу! Пригадую я, правда, наче було його аж декілька версій, але не дуже впевнений...
З Камерон Діас. Наче щось таке - новорічне. Не знав навіть що таке є - оце якраз качаю, треба буде таки подивитися. "Лицар дня" з тією ж самою Діаз - чудове кіно, але більше для літнього відпочинку. Хоча зараз, взимку, особисто я зовсім не проти опинитися на безлюдному тропічному острові з гарненькю білявкою у самому бікіні. Як ж уже казав що Діаз як для свого віку - нівроку!? А ця "відпустка за обміном" - кіно дворічної давнини. Якась мелодрама. Начебто. Зараз подивимося...
...
...
...
А як вам різдвяний бойовик? Комедійний! Ти диви, я таки перейшов на "різдвяне" кіно замість "новорічного". Так чи інакше, а бойовиків у нас теж є!
А давайте ще й чогось такого гиденького згадаємо (на додачу до "С лєгкім паром 2", ага), що з одного боку таки новорічне, а з іншого - не варте взагалі щоб його бодай один раз дивитися. З чого б почати? Бо його в нас також є!
Якщо вже згадувати різдвяно-новорічні мелодрами, то ніяк не обійтися без доволі свіжого і дуже популярного одразу ж після виходу на екрани "Реального кохання". Втім, назву можна нівелювати, бо, як відомо, українець кохає жінку і любить вареники, то ж як варіант - більш такий "універсально не настільки сексуальний" - "Реальна любов". Кому як більше подобається.
Певно має здаватися, буцімто новорічне кіно - це неодмінно сімейне, з рейтингом "придатне для перегляду мамусями і бабусями разом з малюками". А що робити простим людям на зразок мене? Разом з родиною нудіти над черговим "дитячим кіно"? Але нормальне "доросле" кіно з нагоди Нового Року також є. Доросле - я не маю на увазі порнографію, хоча оце раптом подумав, що якось раніше не подумав поцікавитися саме цим питанням, але більш ніж упевнений: порно також є. Але зараз я про "кіно з сюжетом".
З чого простіше за все почати маленький цикл згадки про 31-не новорічне кіно? Про кіно, яке можна дивитися під Новий Рік, яке присвячене Новому Року, яке, врешті, саме є про Новий Рік. "З легким паром!" - традиційне радянське кіно, без якого не обходився жоден Новий Рік у старому доброму СРСР. Поїхали!
