Картинку потіг звідси. Влучно, як на сьогоднішній день, але кажуть, буцімто Пушкін і справді був переконаним монархістом. А що? Путіна - на царя? Ото буде кумедія...
від 17 лютого 2011 року:
П'ятничне відео: якби всі робили свою роботу так добре, як Фольксваген
А кумедно! До самого кінця не здогадався про розв'язку і яке ж це має відношення до Volkswagen.
від 11 лютого 2011 року:
Просто субота. Доктор Хауз - всьо!
Картинку потіг звідси. Зізнаюся чесно: не бачи жодної серії і абсолютно не тягне. Навіть для того, щоб було про що підтримувати розмову у колектіві та компанії. Отаке.
від 10 лютого 2011 року:
П'ятничне відео: 2 милі музики!
Певно, можна вважати рекламним роликом цього Шевроле: відео створене за участю компанії - але ж оригінально і гарно зроблено!
від 3 лютого 2011 року:
П'ятничне відео: 13 годин без зупинки і ніякої музики!
Я от думаю: може мені ще й про Audi Q5 свій власний сайт запустити? А чо м би й ні? Машина мені подобається і навіть дуже подобається: напевне, я хотів би колись собі таку мати. А робити треба те, що подобається. Тим більше, якщо на цьому можна буде якусь копійчину таки заробити - може, врешті решт, і на "Ку-5" вистачить...
З мінусів: не поїхав до батьків, за що, схоже, отримав "мінус один" до карми "Ти змінився в кращу сторону". Ну що ж, я все таки чоловік, а чоловік має і приймати рішення, і за прийняті рішення та зроблене згідно з цими рішеннями відповідати. Так, я згоден, що обрав трохи легший шлях як пережити саму зустріч Нового Року. А може й не трохи. А може й взагалі єдиний доступний і можливий щоб таки _пережити_. Бо якби зробив інакше... А що його тепер гадати, "якби"? Зробив і зробив - маємо те, що маємо. А маємо мене, живого і (психологічно?) здорового, трохи старшого і трохи досвідченішого, ніж 2-3-ма днями раніше. І може навіть "розумнішого". Плану дій так само нема. Оптимізму зайвого стосовно наступного - тобто вже цього, 2012-го року - теж нема. Бажання щоб він починався, щоб закінчувався один рік і починався новий - нема. Навіть бажання йти завтра на роботу - ані краплини! Нічого нема...
А що взагалі є?
Є якесь примирення з дійсністю. З тим, що наступний рік таки почався і треба жити далі. Є сподівання, що сам Новий Рік був і залишиться лише "святом", "дуже й дуже умовною позначкою у календарі", а не стане чимось вагомим, якимось переломним днем, від якого слід буде обраховувати нову "епоху", нове життя. Є сподівання на те, що Новий Рік - це лише просто один день і сам по собі він не принесе ніяких змін, а життя просто триватиме далі як і тривало воно до Нового Року. Воно, мабуть, так і має бути і усе це "новорічне" - це виключно особисте сприйняття, і нічого більше. Але ж, зрештою, саме через особисте сприйняття ми й сприймаємо світ, оточення, інших людей. Так, з одного боку, такими, які вони є, а з іншого - трішки вже саме такими, якими ми їх сприймаємо. І тут чого лише хотілося би - щоб це особисте сприйняття хоч трохи співпадало. І щоб цей Новий Рік став і залишився "просто святом, просто червоним днем календаря" - не тільки для мене. Щоб саме цей день не приніс ніяких змін і щоб життя як найскоріше повернулося до того, яким воно було до того, до Нового Року.
Хіба я так багато хочу? Маю ж і я мати своє потаємне і дуже щире бажання на Новий Рік? То моє бажання - отаке! Гей, Хтось там, на горі - зробіть мені такий малесенький подарунок! А я - буду хорошим. Я знайду і зможу це прийняти і використати. Бо так хочеться простого людського щастя. Ну хіба вам шкода - для мене?
